Тема 1 «ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ»
Тема уроку №
2: «Загальна
характеристика держави та державної влади»
Клас: 10-А, 10-Б класи Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14
(додатково для учнів 10-Б кл. – інформаційна картка російською мовою)
Очікувані
результати:
Шановні учні! На цьому уроці ми
маємо розглянути питання:
1. Поняття і ознаки держави.
2. Функції держави: поняття,
ознаки, види.
3. Поняття і види влади.
Особливості державної влади.
Після цього ви зможете:
·
Пояснювати, що
являє собою держава і називати основні її ознаки та функції.
·
Пояснювати, що таке
влада та які є її види.
·
Характеризувати
поняття ”органи держави” та ”органи державної влади”.
Література: Наровлянський О. Д. Правознавство : Підручн. для 10 кл. загальноосвіт.
навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). — К. : Грамота, 2010. — 232
с.
Якщо ви не маєте можливості
скачати підручник, конспект уроку містить уривки з його тексту.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація знань учнів з теми «Історичний аспект
виникнення держави»
А. Шановні учні! Знайдіть
відповіді на наступні питання:
1) Що мають спільного й чим
відрізняються поняття «країна», «суспільство», «держава»?
2) Як здійснювалося управління
людським суспільством у додержавний період?
3) Держава - це складне специфічне соціальне
явище, тому в різні часи виникло досить багато теорій, кожна з яких намагалася
пояснити причини походження держави. Яка з названих теорій найбільше відповідає
вашим уявленням про державу? Чому?
4) Назвіть історичні типи
держави.
Перевірте
себе!
1)
Спільні риси в
поняттях «країна», «суспільство», «держава»: це певне об’єднання
людей, якому притаманні певні правила поведінки.
Відмінності: Держава – це універсальна політична форма організації
суспільства, яка характеризується суверенною владою, політичним і публічним
характером, реалізацією своїх повноважень на певній території через діяльність
спеціально створених органів та організацій, наданням обов’язкової правової
форми своїм рішенням.
2. Країна – це територія, яка характеризується
єдністю населення, історії, природних умов.
3. Суспільство – це спільнота
людей, яка характеризується єдиними для них відносинами на певній сходинці
історичного розвитку.
2)
Управління людським
суспільством у додержавний період здійснювалося виборними представниками суспільної
влади (старійшина, воєнний вождь). Головним видом примусу було вигнання з роду.
3)
Причини походження
держави пояснюються у наступних теоріях:
-
Теологічна (сакральна), автор – домініканський монах ХIII ст. Фома Аквинський, держава виникає за волею Бога
-
Патріархальна, автор – давньогрецький філософ IV ст. до н.е. Аристотель, держава походить від сім’ї, влада правителя – від влади батька.
-
Договірна, автор – французький просвітник ХVIII ст. Ж.-Ж. Руссо, держава з’явилася у результаті об’єднання людей на підставі добровільної згоди.
-
Психологічна, автор - Л. Петражицький, держава виникає
через необхідність людей підкорятися.
-
Насилля, автори - Ф. Ніцше, Л. Гумплович, держава виникає
через необхідність для завойовників підтримувати покору серед завойованих
народів.
-
Органічна, автор - Г. Спенсер, держава схожа з
біологічним організмом.
-
Класово-економічна, автори – основоположники комуністичної
ідеології К.Маркс, Ф.Енгельс (ХІХ ст.), держава є апаратом класового насилля та
примусу.
4)
Історичні типи держави:
- Рабовласницька держава
(забезпечувала владу рабовласників, інший клас — раби — не мав жодних прав, не
брав участі в правовідносинах).
- Феодальна держава (забезпечувала
владу феодалів, ґрунтувалася на закріпленні нормами права феодальної власності
на землю).
- Капіталістична держава
(закріплювала в законодавстві рівність усіх громадян, непорушність прав людини,
недоторканність і захист приватної власності, що забезпечувало владу власників
великого капіталу)
- Соціалістична (існувала система
соціальних гарантій з боку держави, але порушувалися особисті (громадянські) та
політичні права та свободи громадян).
- Соціальної демократії (або
постбуржуазна).
Б. Перевірка
знань. Тестові завдання
1. Первинний
виробничо-соціальний колектив людей, заснований на кровно-родинних зв’язках, -
це:
А. Держава.
Б. Рід
В. Сусідська община.
Г. Первісне стадо.
2. Спільнота людей в
докласовому суспільстві, що складалася з декількох родів, які мали багато
загальних рис та інтересів:
А. Плем’я
Б. Родова община
В. Сусідська община
Г. Первісне стадо.
3. Управління справами у
первісному суспільстві називалось:
А. Державою
Б. Суспільною владою
В. Сусідською общиною
Г. Первісним стадом.
4. Одним з представників
теологічної теорії походження держави був
А. Аристотель.
Б. Фома Аквінський
В. Геродот
Г. Архімед
5. Теорія про походження
держави з сім’ї, а влади від батька називається:
А. Договірною
Б. Психологічною
В. Органічною
Г. Патріархальною.
6. Теорія походження держави
внаслідок об’єднання людей на основі добровільної згоди
називається:
А. Договірною
Б. Психологічною
В. Органічною
Г. Патріархальною.
7. Теорія про походження
держави через необхідність завойовників тримати в покорі загарбані народи була
висунута:
А. Г. Спенсером
Б. К. Марксом
В. Ф. Ніцше
Г. Л. Петражицьким.
8. До історичних типів держави
не належить:
А. Первісна держава
Б. Рабовласницька держава
В. Феодальна держава
Г. Капіталістична держава
9. Що з перерахованого не
притаманне феодальному типу держави:
А. Велика земельна власність
Б. Залежність селян від
феодалів
В. Політична влада більшості
населення
Г. Наявність класів.
10. Що з перерахованого не
притаманне капіталістичному типу держави:
А. Політична влада більшості
населення
Б. Свобода приватної власності
на засоби виробництва
В. Експлуатація найманої
робочої сили
Г. Наявність класів.
11. (2 б.) Визначте, до якого
історичного типу належать зазначені держави: Стародавній Єгипет, СРСР, Сполучені
Штати Америки, Афінська держава, Візантія, Римська імперія.
Відповіді на тестові
завдання надсилати на електронну адресу до 1 жовтня 2014 (тематичний контроль).
Електронна
адреса: rybalka.mila@mail.ru
ІІ. Повідомлення теми, дидактичної мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності.
Уявіть, що ви прибули на нову
планету, у невідому країну. Чи можемо ми називати її державою? Які ознаки
свідчать про існування держави? Для відповіді на це запитання пригадайте, як ви
визначали державу, вивчаючи історію.
ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу.
Шановні учні! Опрацюйте матеріал підручника:
3.1. Поняття та ознаки держави.
Поняття «держава» — одне з основних у правознавстві.
Держава — це особлива форма організації суспільства за допомогою
спеціального апарату управління, який
захищає інтереси населення певної
території, регулює відносини між членами суспільства, зокрема за допомогою
примусу.
Спробуємо з’ясувати, які ознаки властиві державі, що
відрізняє її від інших людських утворень, суспільних об’єднань.
Обов’язковим для кожної держави є суверенітет.
Усередині держави це означає, що вона здійснює верховну владу на своїй території,
може видавати обов’язкові для виконання закони й розпорядження. Влада держави
поширюється на всю територію країни, на все населення. Виявом суверенітету є
також здійснення від імені держави правосуддя на її території. Зовнішній
суверенітет держави виявляється в незалежності її від інших держав.
Отже, суверенітет — це можливість держави самостійно розв’язувати
всі питання свого внутрішнього життя й зовнішніх відносин, здійснювати владу й
правосуддя на своїй території.
Кількість суверенних країн у світі постійно зростає.
Перед початком Другої світової війни існувала 71 незалежна держава, у 1947 р. —
уже 81, у 1995 р. — майже 190. Після Другої світової війни незалежність
отримали понад 100 територій. Проте й нині у світі існує ще майже 30 територій,
які не мають суверенітету. Це колонії, так звані заморські департаменти Франції
(Гваделупа, Мартиніка, Французька Гвіана тощо), асоційовані держави (Маршаллові
Острови, Мікронезія тощо) та ін.
У первісному суспільстві всі його представники могли
брати участь у діяльності органу, що здійснював владу, — народних зборах. Усі члени
суспільства брали участь і в забезпеченні виконання рішень цього органу, у
захисті своєї території. З появою держави виникають спеціальні органи, що
здійснюють владу від її імені. Влада відокремлюється від більшої частини
суспільства, вона представляє інтереси насамперед окремої групи людей. Поява відокремленого
від суспільства державного апарату, що здійснює лише керівництво
державою і діє в інтересах певної частини суспільства, є також ознакою держави.
Такий апарат іноді називають публічною владою. З розвитком держави
функції цього апарату дещо змінилися, у багатьох країнах він нині діє в
інтересах абсолютної більшості людей, проте відокремленість державного апарату
зберігається.
Щоб виконувати свої функції, держава повинна мати органи,
які забезпечать реалізацію владних функцій, — апарат примусу. Це, зокрема,
спеціальні «силові» структури — суд, прокуратура, органи внутрішніх справ,
служба безпеки тощо. Для забезпечення виконання державних рішень вони використовують різні засоби, у разі потреби й
примусові. Наявність апарату примусу — також ознака держави. Кожна
держава визначає певні соціальні норми, правила поведінки, які є для всіх
обов’язковими. Ці норми дістали назву «право». Наявність системи права —
ще одна ознака держави.
До утворення держави людей поділяли за їхнім походженням,
належністю до певної родини, племені тощо. Після появи держави визначальною
стала належність людини до спільноти, яка проживає на певній території. Отже,
ще однією ознакою держави є поділ населення за територіальним принципом, наявність
чітко визначеної території, обмеженої кордонами. У кожній державі існує податкова
система, вона організовує збирання податків, за рахунок яких
фінансується державний апарат.
Крім основних (обов’язкових) ознак держави, існують також
необов’язкові (факультативні). Більшість держав мають збройні сили,
які забезпечують їхню зовнішню безпеку, оборону від зовнішніх ворогів. Для сучасних
держав характерна також наявність державних символів— прапора, гімну, герба, іноді державного
девізу. У більшості держав існує власна грошова система, у
багатьох країнах визначається державна мова.
3.2. Функції держави.
Основні напрями діяльності держави, що забезпечують
здійснення завдань, заради яких вона створена, називають функціями держави. Держава має
чимало різноманітних функцій, їх поділяють за певними критеріями.
Держава здійснює свої функції як на власній території,
так і за її межами, через це функції держави за сферою діяльності поділяють на
внутрішні й зовнішні.
Головною внутрішньою функцією сучасної
демократичної держави є здебільшого забезпечення прав і свобод людини,
створення кожному члену суспільства належних умов для існування. Її можна назвати
соціальною. Для цього держава дбає про розвиток виробництва, його
регулювання, тобто виконує господарські, або економічні,
функції. Ступінь участі держави в економічній діяльності залежить від багатьох
чинників — її типу, соціально-економічної системи тощо.
Важливою функцією держави є забезпечення законності й правопорядку,
регулювання відносин між членами суспільства, розробка норм суспільних відносин.
Серед функцій держави визначають культурно*виховну — сприяння
розвитку культури, науки, освіти. Важливою функцією держави протягом багатьох
століть було утвердження влади панівних верств населення, які становили переважну
меншість населення. Проте поступово вона втрачає свою роль.
Натомість у сучасному світі в держави з’явилася нова
функція — екологічна. Коли в людства повсякденно виникає реальна
загроза для існування внаслідок забруднення навколишнього середовища, лише
держава зі своїми можливостями здатна вирішити чимало нагальних екологічних
проблем.
Держава виконує також певні функції за межами своєї
території, зокрема забезпечує захист суверенітету, незалежності від будь-яких посягань.
Кожна держава прагне розвивати міжнародні відносини, як
політичні, так і економічні, налагоджує співробітництво з іншими країнами в
галузі екології, правопорядку тощо. Це — зовнішні функції держави.
Названі функції належать до основних функцій держави.
Крім того, функції держави поділяють за часом їх виконання. Усі функції, про
які йшлося, є постійними функціями держави. А от ліквідація наслідків
катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції, мобілізація економіки для
відсічі агресору при нападі на державу є тимчасовими функціями.
3. 3.Органи держави.
Виконання багатьох функцій держави покладається на
спеціально створені органи держави. Орган держави - це особа або орган, які виступають
від імені держави, мають певні владні повноваження відповідно до свого
призначення. До органів нашої держави, зокрема, належать Президент України,
Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, суди тощо.
Усі органи держави мають спільні риси й характерні для
них ознаки. Вони створюються для виконання державних функцій. Кожний державний
орган має державно#владні повноваження. Це означає, що орган держави діє від її
імені, може приймати певні рішення, іноді навіть застосовувати примус щодо тих,
хто не хоче виконувати ці рішення добровільно. Державний орган діє в порядку,
установленому законом. Існує чимало державних органів, усі вони взаємопов’язані
і мають певне підпорядкування. При цьому державні органи утворюють єдину,
цілісну систему, яку називають апаратом держави.
Усі органи держави діють на основі законності й
гуманізму. Вони повинні діяти в інтересах людини, забезпечуючи її права й
свободи. Частина державних органів створюється безпосередньо народом шляхом
виборів — це, наприклад, Верховна Рада України, Президент України тощо. Такі органи називають первинними.
Інші створюють ці первинні органи — Верховна Рада України обирає уряд,
президент призначає суддів — такі органи називають похідними,
вони підзвітні тим органам, які їх створили. Органи державної влади також можуть
бути виборними й призначуваними. За характером і
змістом діяльності органи влади поділяють на органи законодавчої, виконавчої
та судової влади. Органи держави відрізняються за територією, на
якій вони діють (загальнодержавніймісцеві), за
часом дії (постійні й тимчасові), за своїм складом
(одноособові й колегіальні).
4. Влада.
Первісні люди, які жили людським стадом, разом добували
їжу, захищалися від ворога. Його очолював найдосвідченіший і найрозумніший
представник. Вождя стада знав кожний — адже колектив людей був невеликим.
Одноплемінники прислухалися до вождя, виконували його накази. Для цього йому не
потрібно було вдаватися до насильства чи примусу, достатньо було особистого
авторитету.
Кожний поважав вождя свого стада, племені, розумів, що
саме спільна праця під керівництвом найдосвідченішого дасть змогу вижити. Минав
час, змінювалися покоління, розвивалося суспільство. Поступово серед людей
з’являються багаті й бідні, виникає нерівність, одні племена й народи
підкоряють собі інших. Життя людей ускладнюється. Вже недостатньо було лише
авторитету, адже не завжди члени великого колективу добре знали один одного. У
цей час людську громаду став очолювати не найдостойніший, а той, хто отримав це
право за походженням, за майновим станом, навіть за силою. Тепер, щоб примусити
виконувати свою волю, треба було застосовувати силу. Можливість і здатність
людини чи групи людей здійснювати свою волю, нав’язуючи її в разі потреби
суспільству, іншим людям, називають владою.
Влада — поняття дуже багатопланове, її можуть здійснювати
в багатьох сферах. Розрізняють кілька видів влади. Коли батьки не дозволяють
вам піти гуляти, поки не зроблені уроки, або визначають час, коли ви повинні
повернутися додому з прогулянки, вони застосовують сімейну владу,
що ґрунтується на їхньому авторитеті й життєвому досвіді.
Глава церкви, звертаючись до своїх прихожан із
настановами, може суттєво
вплинути на їхні дії та рішення завдяки духовній
владі. Власник підприємства встановлює обов’язкові для всіх працівників
правила внутрішнього розпорядку, використовуючи економічну владу.
У процесі розвитку суспільства з’явилася потреба в
спеціальному апараті, що допомагав би регулювати відносини між людьми, захищати
інтереси окремих груп населення, підтримувати їхню владу. Так виникла держава,
а з нею й право. До виникнення держави не було спеціальних механізмів влади,
відокремлених від суспільства, як правило, не застосовувалися засоби примусу.
Влада мала суспільний характер. З виникненням держави формується політична влада,
механізм якої відокремлений від суспільства, тобто утворюються спеціальні
механізми, спеціальний апарат, з’являються
люди, професією яких є забезпечення реалізації цієї
влади.
Особливим видом влади є державна влада, яку
здійснює держава. На відміну від усіх інших видів ця влада є
загальнообов’язковою. У класовому суспільстві державна влада виражала інтереси
певної групи населення, значною мірою захищала її панування. Однак із розвитком
демократії, формуванням демократичного суспільства завдання державної влади
змінюються — вона має захищати інтереси більшості суспільства, регулювати відносини між людьми, забезпечувати
права всіх людей. Нині головним для державної влади в більшості країн є не
захист прав окремого панівного класу, а утвердження загальнолюдських цінностей,
загальновизнаних прав людини.
Держава поширює свою владу на всіх, хто проживає на її
території. Державна влада передбачає можливість примусу з боку держави, застосування
певних «силових» засобів. В окремих країнах це призводить до порушення прав
окремої людини, зневажання її гідності.
У демократичній державі влада, забезпечуючи інтереси
суспільства загалом, одночасно захищає права і свободи кожної людини. Мета державної
влади в демократичному суспільстві — забезпечити права й можливості кожного на
користь суспільству.
IV. Домашнє завдання.
1. Опрацюйте параграф 2 підручнику.
2. Визначте, у яких із зазначених випадків має місце
прояв влади та який вид цієї влади:
а) троє дев’ятикласників домовилися піти після уроків у
кінотеатр;
б) міліціонер зупинив порушника Правил дорожнього руху й оформив
протокол;
в) Верховна Рада України прийняла новий закон;
г) учениця 9 класу подарувала подрузі книжку на день
народження;
д) священик звернувся до своїх прихожан із закликом
утриматися від споживання м’ясних страв під час посту;
е) директор підприємства видав наказ про перенесення вихідного
дня.
3. Визначить поняття;
а) законодавча влада:
б) виконавча влада;
в) судова влада.
ИНФОРМАЦИОННАЯ КАРТОЧКА
Социальная власть
Власть – это отношения зависимости между людьми, при которых
одни могут осуществлять свою волю, навязывая ее другим. То есть власть –
целенаправленное влияние тех, кто имеет власть (субъект власти), на тех, на
кого это власть направлена (объект власти). Поскольку власть с обществе распространяется
на людей и осуществляется с целью регулирования отношений между людьми, то ее
называют социальной.
Виды власти: 1) отцовская; 2) религиозная; 3) экономическая; 4)
политическая; 5) государственная.
Государство и право находятся в неразрывной связи с
политической властью. Поэтому государственная власть может рассматриваться как
разновидность политической власти.
Политика – особый вид человеческой деятельности, участие в
делах государства. В политике отображаются вопросы взаимоотношений между классами
и социальными группами, вопросы партийной борьбы, отношений между различными
национальностями, между государствами (внешняя политика). Ядром политики
является проблема завоевания, удержания и использования государственной власти.
Государственная власть как разновидность политической
власти воплощается в государственно-правовых институтах, регулирующих общественные
отношения. Она имеет официальный публичный характер. В пределах страны государственная власть является высшей,
верховной и ни от кого независимой. Государственная власть имеет следующие
особенности:
1) провозглашается от имени государства;
2) юридически закрепляется;
3) ее внедрение в жизнь общества обеспечивается силой
государства;
4) регламентируется с помощью права и осуществляется в
официально установленных границах.
Верховенство государственной власти состоит в том, что
она может отменить любое проявление иной общественной власти; ее сила
распространяется на все населении и общественные организации страны.
В демократическом обществе государственная власть
приобретает формы народовластия. Ее первоочередными задачами становятся: 1) свобода
и справедливость в отношениях между участниками общественной жизни; 2) защита и
охрана прав и законных интересов личности; 3) обеспечении функционирования
государственных органов на основе права; 4) реализация полномочий государства
не только через принуждение, но и через силу общественного мнения; 5)
обеспечение равных возможностей во всех сферах жизнедеятельности на основе
принципов социальной справедливости, гуманизма и социального блага.
Государство – особая политико-территориальная
организация власти. Ее важнейшие признаки:
1)
Территория (распространение государственной власти лишь на определенной,
обозначенной границами части земного шара).
2) Суверенитет
(политико-правовое свойство государственной власти, которое проявляется в ее
верховенстве на территории страны, в возможности самостоятельно решать
важнейшие вопросы общественной жизни, единства государственной власти, то есть
отсутствия любых не предусмотренных законом параллельных структур;
независимости государственной власти на международной арене).
3) Наличие
особого аппарата управления (обеспечивает выполнение функций государства).
4) Наличие
публичной политической власти (существование групп людей, которые осуществляют
властные управленческие функции).
5) Наличие
общеобязательных правил поведения (государство издает законы и другие акты,
которые являются общеобязательными для всего населения страны).
6) Система
налогов (сбор средств, которые государство в определенной пропорции собирает с
населения, предприятий, Организаций для содержания государственного аппарата,
армии, полиции, осуществления общеполезных целей);
7) Внешняя
атрибутика (гимн, флаг, герб, столица).
Функции государства – основные направления (стороны, виды)
деятельности государства внутри страны и на международной арене для достижения
определенной цели.
В
зависимости от времени действия
функции государства разделяются на постоянные (поддержание правопорядка,
образование и др.) и временные (ликвидация стихийного бедствия и др.)
В зависимости
от сферы общественной жизни - на экономические, социальные,
политические, осуществляемые в духовной сфере.
В
зависимости от направлений государственной деятельности относительно границ страны
функции разделяются на внешние и внутренние. К внутренним функциям относятся
экономическая (планирование и прогнозирование экономического развития,
формирование бюджета, установление системы налогов), культурно-воспитательная,
социального обслуживания (охрана здоровья, пенсионное обеспечение, помощь
безработным и др.); охраны и защиты всех форм собственности; охраны
правопорядка, прав и свобод человека и гражданина; экологические. К внешним
функциям относятся организация сотрудничества с другими государствами, зарубежными
общественными организациями и мировым сообществом, защита от нападения извне,
охрана государственных границ и др.
Основные методы осуществления функций
государства: а) переубеждения,
б) поощрения, в) принуждения.
Немає коментарів:
Дописати коментар