Конспект уроку № 8 для 10-А, 10-Б кл. Історія України, тиждень 4

Тема 1 «Україна на початку ХХ ст.».

Клас: 10-А, 10-Б Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14 (для учнів 10-Б кл. додаються тестові завдання російською мовою)

Упорядник: Рибалка Л.Д., учитель історії ДЗОШ № 14

Тема уроку № 8: Узагальнення

Очікувані результати:

Шановні учні! На цьому уроці ми маємо систематизувати та узагальнити знання про історичні явища, процеси і події, що відбувалися в українських землях на початку ХХ ст. (1900-1914 рр.).

Після цього ви зможете:

·                    Називати у хронологічній послідовності основні явища економічного, політичного і культурного життя.

·                    Правильно застосовує та пояснює  на прикладах поняття та терміни: монополізація економіки, модернізація суспільного життя, міграції населення, політизація українського національного руху, революція, Столипінська аграрна реформа, революція.

·                    Описувати прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку ХХ ст., основні події російської революції на українських землях, явища і пам’ятки культури цього періоду.

·                    Характеризувати проведення Столипінської аграрної реформи на українських землях, основні риси розвитку духовного життя.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Література: Реєнт О., Малій О. Історія України: Рівень стандарту, академічний рівень. 10 клас. - К.: Генеза, 2010. - 240 с.

Шановні учні! Вам необхідно виконати завдання, що знаходяться  с. 69-70 підручника.

хід уроку

I.                 Повідомлення теми, дидактичної мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Шановні учні! Сьогодні ми систематизуємо та узагальнимо матеріал, який вивчали на уроках історії у вересні 2014 р. Визначити провідні тенденції історичного розвитку українських земель, що на початку ХХ ст. перебували в складі Російської та Австро-Угорської імперій, нам допоможуть тести ЗНО 2009 – 2014 рр. Виконання тестових вправ ЗНО попередніх років дозволить краще підготуватися до вступу в вищі навчальні заклади після закінчення школи.

II.              Систематизація та узагальнення знань.

2.1. Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст.

Шановні учні! До ЗНО 2009-2014 рр. були включені наступні питання, пов’язані з розвитком промисловості в українських землях на початку ХХ ст.

№ 1. У Наддніпрянській Україні на початку XX ст. іноземні інвестиції спрямовувалися переважно в

А. харчову промисловість.

Б. сільське господарство.

В. легку промисловість.

Г. важку промисловість.

Згадаємо матеріал підручника (п.2 параграфу 2, с.11-13): «Поступово в українських землях склалася певна спеціалізація промислових районів. Донбас став центром вугільної промисловості, Нікопольський басейн – марганцевої, Кривий Ріг – залізорудної, Правобережжя і частково Лівобережжя – цукрової. Ці центри промислового виробництва з часом набули загальноросійського значення.

…Російські синдикати були тісно пов’язані не тільки з вітчизняною буржуазією, а й з іноземним капіталом. Понад 25 % іноземних інвестицій, вкладених у промисловість Російської імперії, припадало саме на Україну».

Якою буде ваша відповідь?

№ 2. Укажіть причини аграрного перенаселення Надніпрянської України наприкінці XIX ст.

А. демографічний вибух і збереження великого землеволодіння

Б. соціальне розшарування селянства та зростання чисельності робітників

В. скасування панщини та міграція селянства із західноукраїнських земель

Г. поразка першої Російської революції та проведення Столипінської реформи

Правильно відповісти на питання допоможе матеріал підручнику (п.1 параграфу 2, с.10): «Незважаючи на зміни, що відбувалися в сільському господарстві, аграрний сектор залишався носієм соціальної напруги. 30 тис. поміщицьких маєтків (16 % усіх приватних володінь) охоплювали 64,5 % приватної землі. Дворяни залишалися панівним станом на селі. Водночас зростала кількість малоземельних і безземельних селян, які для підтримки власного господарства продавали свою робочу силу на сезонних польових роботах (таких було 60 %)».

Якою буде твоя відповідь?

№ 3. Масова трудова міграція українців наприкінці XIX - на початку XX ст. була зумовлена

А. стрімкою монополізацією основних галузей промисловості

Б. розгортанням широкого будівництва залізниць і портів

В. залученням на українські землі іноземних колоністів

Г. аграрним перенаселенням українських земель

№ 4. Укажіть головну причину міграційних процесів українців Наддніпрянської України до східних регіонів Російської імперії?

А. політичні утиски

Б. низький рівень промислового розвитку

В. національно-релігійний гніт

Г. аграрне перенаселення

Як бачимо, під час підготовки до ЗНО особливу увагу слід приділити поняттю «міграція». У підручнику містяться наступна інформація: «На початку ХХ ст. не припинявся розпочатий ще з кінця XVIII ст. переселенський рух (трудова міграція) з українських земель. Людський потік з Наддніпрянської України спрямовувався на східні й південно-східні окраїни Російської імперії. Найвіддаленішими регіонами розселення трудових емігрантів були безлюдні терени Сибіру і Далекого Сходу. До Сибіру найбільше українців переселилося із Харківської губернії, яка посіла одне з провідних місць у переселенні не тільки в Україні, але й усій Росії. За 28 років (1885–1913) з Харківщини переселилося близько 200 тис. осіб. Упродовж 1883–1905 рр. на Далекий Схід переселилося з України 109 510 осіб, що становило 65,82 % усіх переселенців на той час. …За 20 передвоєнних років з України виселилося понад 2 млн людей. У 1906–1910 рр. переселялося щороку приблизно 202 тис. осіб».

Якими будуть ваші відповіді на тести № 3-4?

2.2. Революція 1905-1907 р у Російській імперії та її вплив на історичний розвиток земель Наддніпрянської України

№ 5. Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя початку XX ст.

А       видання Маніфесту царя Миколи II про «дарування» населенню громадянських прав і свобод

Б       створення Революційної української партії (РУП)

В       створення української парламентської громади в І Державній Думі Російської імперії

Г       повстання матросів на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський»

Шановні учні!  Додатки до конспекту уроку містять хронологічну таблицю «Україна в період Російської революції 1905-1907 рр.» За її допомогою ви зможете відповісти на тестове завдання.

Під час підготовки до ЗНО особливу увагу слід приділити змісту та значенню «Маніфесту…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905 р.

№ 6. Установіть відповідність між назвами документів та їхнім змістом.

1. «Маніфест…» імператора Олександра II від 19 лютого 1861 р. 2. Циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва (1863 р.) 3. Емський указ імператора Олександра II (1876 р.) 4. «Маніфест…» імператора Миколи II від 17 жовтня 1905р.

А. «До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів». Б.«Божою милістю Ми, Олександр Другий… оголошуємо, що кріпосні люди отримають повні права вільних сільських обивателів…» В. «…не допустити ввезення в межі імперії… книг і брошур, що видаються за кордоном малоросійською говіркою; …припинити видання газети «Киевский телеграф». Г. «…Видання книг малоруською мовою як духовного змісту, так і навчальних для першопочаткового читання народу, припинити…»

№ 7. Які зміни в суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення цитованого документа?

«Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської... До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів ...»

А. створення губернських зборів і земських управ

Б. утворення Української автокефальної церкви

В. поява перших україномовних періодичних видань

Г. відкриття в університетах кафедр історії України

№ 8. Які зміни в суспільному житті Наддніпрянської України відбулися після оприлюднення цитованого документа?

«Від заворушень, що виникли, може з’явитися загроза цілісності та єдності держави загальноросійської… До обов’язків уряду Ми віднесли виконання непохитної нашої волі: 1) дарувати населенню непорушні основи громадянської свободи совісті, слова, зібрань і союзів …»

А       Відновлення магдебурзького права.

Б       Утворення Української автокефальної церкви.

В       Розгортання мережі осередків товариства «Просвіта».

Г       Відкриття в усіх університетах українознавчих кафедр.

№ 9. Унаслідок оприлюднення 17 жовтня 1905 р. Маніфесту імператора Миколи ІІ про «дарування» населенню громадянських прав і свобод

А. фактично втратив свою чинність Емський указ.

Б. упроваджено земства в губерніях Правобережної України.

В. остаточно ліквідовано кріпосне право на Наддніпрянській Україні.

Г. створено першу українську політичну партію на Наддніпрянській Україні.

Для того, щоб правильно відповісти на питання 6-9, звернемося до підручника (пункт 2 параграфу 4, с.24-25): «17 жовтня 1905 р. під тиском революційних подій цар видав маніфест, у якому проголошувалися всі основні демократичні свободи: недоторканність особи, свобода слова, совісті, друку, зборів, союзів. Фактично були скасовані Валуєвський циркуляр та Емський указ. З’явилася українська періодична преса. У грудні 1905 р. в Києві почала виходити перша щоденна українська газета «Громадська думка», яку видавав Є. Чикаленко. 1906 р. в українських губернських центрах, а також у Москві й Петербурзі виходило 18 українських газет і журналів. Видавництва друкували книжки українською мовою. В Петербурзі 1907 р. побачило світ повне видання «Кобзаря» Т. Шевченка. У школах дехто з учителів початкових класів переходив на українську мову навчання. В університетах Києва, Харкова, Одеси було запроваджено курс української літератури. Крім того, в Одеському й Харківському університетах було відкрито кафедри українознавства.

Поновило національно-освітню роботу товариство «Просвіта», яке мало у Наддніпрянській Україні 9 організацій з 30 філіями. Активно працювали в цьому товаристві Б. Грінченко, М. Лисенко, Леся Українка, М. Коцюбинський, Панас Мирний, Д. Яворницький та інші відомі представники національної еліти».

Якою буде ваша відповідь на питання № 6-9?

Знання про наслідки революції 1905-1907 рр. у Російській імперії, про пожвавлення українського національного руху, отримані під час уроків, допоможуть відповісти на питання:

№ 10. Що було спільним для революції 1905-1907 рр. у Російській імперії та революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії?

А. заснування перших україномовних газет

Б. утворення перших українських політичних партій

В. скасування кріпосного права на українських землях

Г. надання урядами дозволів на діяльність товариства «Просвіта»

№ 11. Установіть відповідність між подіями та їхніми результатами (наслідками).

1. видання Валуєвського циркуляру (1863 р.)	А. набуття українцями першого досвіду парламентської діяльності
2. революція 1848-1849 рр.	Б. закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства
3. видання Емського указу (1876 р.)	В. поява масових україномовних періодичних видань у Наддніпрянській Україні
4. революція 1905-1907 рр.	Г. створення перших українських політичних партій
	Д. закриття недільних шкіл, розпуск і припинення діяльності громад

2.3. Столипінська аграрна реформа

Революція 1905-1907 рр. не вирішила основного завдання: в Російській імперії продовжувало зростати селянське малоземелля та безземелля. Поміщики зберегли в своїх руках земельну власність. Для того, щоб знизити соціальну напругу в суспільстві, перетягнути на бік царської влади симпатії заможних селян голова царського уряду П.А. Столипін  ініціював проведення аграрної реформи (указ від 9 листопада 1906 р.). Її сутність та значення  розглядається  в тестових завданнях:

№ 12. Одне із завдань земельної реформи. упровадженої П. Столипіним, – це

А       ліквідація великого поміщицького землеволодіння.

Б       подолання кризи сільськогосподарського перевиробництва.

В       зміцнення соціальної опори самодержавства на селі.

Г       скасування кріпосницької залежності селян і панщини.

№ 13. У результаті Столипінської земельної реформи початку XX ст. вийшла з общини та закріпила в особисту приватну власність земельні наділи більшість селянських господарств

А. Правобережної України.

Б. Лівобережної України.

В. Слобідської України.

Г. Південної України.

№ 14. Унаслідок проведення земельної реформи П. Столипіна в Україні

А остаточно зруйновано селянську общину.

Б подолано селянське малоземелля та безземелля.

В утверджено приватне селянське землеволодіння.

Г зупинено процес майнового розшарування селянства.

Згадаємо матеріал підручнику (п.2 параграфу 5 с.29-30): «Прагнучи розв’язати політичні та економічні протиріччя в розвитку Росії, що призвели до революції 1905–1907 рр., голова ради міністрів і міністр внутрішніх справ П. Столипін (1862–1911) започаткував у 1906 р. проведення аграрної реформи. Внаслідок її здійснення селяни отримували право виходу з общини, земля передавалася з общинної у приватну власність, селянин дістав можливість заснувати окреме індивідуальне господарство – хутір (відруб). Держава скуповувала землю в поміщиків і продавала її селянам, надаючи останнім позику на 55 років. Якщо орної землі в місцях проживання не вистачало, уряд заохочував переселення селян на Далекий Схід, до Сибіру, Казахстану, Середньої Азії. В Україні, на відміну від Росії, реформа здійснювалася швидкими темпами. Якщо в цілому по країні землю у приватну власність закріпили 22 % селян, то в Україні на Правобережжі з общини вийшли 48 % селян, у степовій зоні – 42 %, на Лівобережжі – 17 %. Особисте приватне землеволодіння почало переважати у Чернігівській, Таврійській, Херсонській, Катеринославській, Харківській губерніях.

Упродовж 1907–1911 рр. на хуторах (відрубах) було засновано 226 тис. господарств, які мали 1800 тис. десятин землі. Водночас 263 тис. господарів продали свої земельні ділянки, не маючи коштів, худоби, реманенту для їх обробітку.

Таким чином, одним із соціальних наслідків реформи стало посилення майнового розшарування селян. Проте Столипін досяг своєї мети – на селі сформувалася потужна верства середнього і заможного селянства, яке не лише годувало країну, але й забезпечувало головні статті її експорту. Реформа сприяла зростанню продуктивності сільського господарства. З 1910 до 1913 р. посівні площі в Україні зросли на 900 тис. десятин. 1913 р. в українських губерніях було зібрано небувалий врожай зернових – 1200 млн пудів. Частка України в зерновому експорті Російської імперії сягнула 40 %.

Однак, створивши нові можливості для капіталізації сільського господарства, в цілому реформа не ліквідувала загрозу нових соціальних потрясінь на селі».

Якою буде ваша відповідь на питання № 12-14?

2.4. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії

Знання про соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст. допоможуть відповісти на питання:

№ 15. Однією з провідних галузей промисловості на західноукраїнських землях початку XX ст. була

А. вугільна.

Б. хімічна.

В. металургійна.

Г. нафтодобувна.

Згадаємо матеріал підручника (п.1 параграфу 7, с. 41) «Характер економіки та специфіка розвитку західноукраїнських земель на початку XX ст. були обумовлені їхнім перебуванням у складі Австро-Угорської імперії. Галичина й Буковина для Австрії, а Закарпаття для Угорщини були насамперед джерелом сировини (нафта, деревина тощо). Будівництво залізниць лише сприяло експлуатації природних багатств краю, а насичення регіону товарами з центральних і західних провінцій розорювало місцевих кустарів, ремісників та дрібних підприємців. Провідними галузями виробництва залишалися нафтодобувна та деревообробна. Напередодні Першої світової війни нафтопромисли Борислава й Дрогобича давали 5 % світового видобутку нафти. При цьому лише третину нафти переробляли на місці, а решту вивозили до метрополії».

Якою буде ваша відповідь?

№ 16. Метою розгортання кооперативного руху на західноукраїнських землях наприкінці XIX ст. було

А. формування єдиного всеукраїнського сільськогосподарського ринку.

Б. створення великих колективних сільськогосподарських підприємств.

В. покращення соціально-економічного становища українського селянства.

Г. сприяння еміграції українських селян до Північної Америки.

Про роль кооперації в економічному розвитку західноукраїнських земель розповідається в підручнику (п.2 параграфу 7, с.45-46): «Погіршення економічного становища селянства обумовило розвиток кооперативного руху. У передвоєнний час у Західній Україні діяло близько 500 кредитних, споживчих, збутових кооперативних спілок.

Кооперативи, крім суто господарського, мали й суспільний характер, займалися культурно-просвітницькою роботою. У 1899 р., щоб навчити селян сучасних методів господарювання, відомий галицький діяч Є. Олесницький заснував товариство «Сільський господар», яке в 1913 р. налічувало вже понад 32 тис. членів. Але найчисленнішими серед кооперативів були кредитні спілки, які надавали десятивідсоткові позички і тим самим рятували українських селян від здирництва лихварів. У 1895 р. у Львові було відкрито страхове товариство «Дністер». На 1907 р. воно мало 213 тис. клієнтів. Зростання кооперативів привело до організації в 1904 р. Центральної асоціації українських кооперативів, що мала близько 550 філій та 180 тис. членів».

№ 17. Яка течія в українському русі в Східній Галичині стала домінуючою наприкінці XIX - на початку XX ст.?

А. москвофільська

Б. народовська

В. радикальна

Г. старорусинська

Шановні учні! Знайдіть відповідь за допомогою підручника (п. 3 параграфу 7, с.46): «Успіхи народовців у соціально-економічній сфері призвели до їхнього переважання в політичному житті Західної України. У 1899 р. народовці на чолі з Є. Левицьким та В. Охримовичем (до них приєдналися М. Грушевський та І. Франко, який покинув ворогуючих між собою радикалів) утворили Українську національно-демократичну партію (УНДП). Новостворена політична сила проголосила своєю стратегічною метою національну незалежність, a однією з найближчих цілей – автономію у складі Австро-Угорщини. Поміркована орієнтація та підтримка з боку «Просвіти» робили УНДП найчисленнішою та найвпливовішою партією Галичини. Щоб завоювати підтримку селян, партія організовувала народні віча, на яких обговорювалися актуальні соціально-політичні та економічні питання. УНДП робила кроки в напрямі зближення з наддніпрянськими українцями. Так, у спеціальній резолюції партія зазначала: «Будемо підтримувати, скріпляти та розвивати почуття національної єдності з російськими українцями та змагати до витворення разом з ними культурної одноцільності; будемо серед російських українців підтримувати такі змагання, що ведуть до перетворення абсолютистичної російської держави в конституційно-федералістичну, оперту на автономії національностей».

2.5 Розвиток культури України на початку ХХ ст.

Шановні учні! В тестових завданнях гідне місце займають видатні діячі науки і літератури України початку ХХ ст.

№ 18. Установіть відповідність між прізвищем діяча та його характеристикою.

1. І. Могильницький	А. натхненник та ідейний лідер «Руської трійці»
2. М. Шашкевич	Б. один із засновників першої української політичної партії
3. М. Грушевський	В. організатор освітнього товариства галицьких греко-католицьких священиків
4. І. Франко	Г. автор фундаментальної праці з історії України
	Д. засновник кооперативного руху в Галичині

Згадайте матеріал п.2 параграфу 8 (с.53): «Плідно працювали у цей час українські історики. У Петербурзі 1908 р. вийшла перша історична праця українською мовою – «Історія України- Руси» М. Аркаса. М. Грушевський там же видав російською «Нарис історії українського народу» (1904), україномовну «Ілюстровану історію України» (1911). Російською мовою надруковано написану ще у 90-ті роки XIX ст. «Историю украинского народа» О. Єфименко (1906). Вона стала першою жінкою – доктором історичних наук у Російській імперії. Минулому Слобідської України присвячені ґрунтовні праці Д. Багалія «История города Харькова» та «Історія Слобідської України». Відкриттями світового значення увінчалися пошуки археолога В. Хвойки у Києві, Трипіллі, Середньому Подніпров’ї. На той час уже був відомий науковій громадськості – Дмитро Іванович Яворницький, автор 3-томної праці «Історія запорізьких козаків». Він продовжував займатися історією запорізьких козаків, створив унікальну колекцію матеріальних пам’яток із Запоріжжя і Південної України».

Також тестові завдання ЗНО 2009-2014 рр. містять питання з історії мистецтва: живопису, архітектури, музики театру.

№ 19. За стильовими ознаками можна встановити, що зображена пам’ятка культури України є прикладом архітектури

А. готики.

Б. класицизму.

В. бароко.

Г. модерну.

Для того, щоб відповісти на питання, подивіться фотографію будинку Полтавського земства на с. 59 підручника та прочитайте текст: «На початку XX ст. в українській архітектурі відбувається становлення нового напряму – стилю модерн. Це було пов’язано зі спробою подолати «багатостильність» минулих років. Головною ознакою модерну стало застосування нових конструкцій з металу і залізобетону. Втім таке становище існувало лише в ідеалі: цегла залишалася основним матеріалом масового будівництва. Вітчизняні архітектори, використовуючи мотиви народної архітектури, створили прекрасні зразки українського модерну – будинок Полтавського земства (архітектори В. Кричевський і К. Жуков, розписи С. Васильківського, М. Самокиша, М. Беркоса, М. Уварова), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (І. Левицький), перший в Україні критий ринок – Бессарабський (Г. Гай), меморіальна Георгієвська церква під Берестечком на Волині (В. Максимов), Народний дім у Дрогобичі (О. Лушпинський)».

№ 20. У якому уривку з історичного джерела йдеться про роль і місце в українській культурі зображеного діяча?

А. «Перлини народного мелосу («Щедрик») у його хорових композиціях набули нового звучання. Вирізняючись природністю руху голосів, ювелірною шліфовкою деталей, вони й донині є цікавими інтерпретаціями українських пісень...»

Б. «Значення його мистецтва для української музики таке саме, як Глінки для росіян, Шопена для поляків, Сметани для чехів чи Гріга для норвежців. Бо крім «Запорожця за Дунаєм» справді мистецької музики до нього не було...»

В. «Будучи одним із основоположників модернізму в музиці, не залишав поза увагою й народну тематику, створюючи як обробки українських пісень для голосу з фортепіано, так і вишукані романси на слова давніх китайських поетів...»

Г. «Втілюючи у своїй творчості риси італійської («Алкід») та французької («Свято сеньйора») опер, органічно поєднуючи діалоги, балетні та водевільні сцени, йому вдалося перетворити оперу на мистецтво широкого діапазону почуттів...»

Шановні учні! На сторінці 64 підручника подивіться на фотографію Миколи Лисенка, видатного українського композитора, та прочитайте текст: «Особливий внесок у розвиток національної музичної культури зробив М. Лисенко (1842–1912) – видатний композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, теоретик музики і педагог. Композитор збагатив майже всі жанри української музики. Він є основоположником інструментальних жанрів в українській музиці, створив численні фортепіанні твори. З ім’ям Лисенка пов’язаний розвиток національної музичної освіти. 1904 р. він відкрив у Києві музично-драматичну школу»

№ 21. Про якого митця йдеться у цитованому документі?

«На початку XX ст. на оперних сценах світу царювали четверо чоловіків Баттістіні, Карузо, Тітто Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними. Найвимогливіші критики світу називали її "Незабутньою Аїдою", "Найчарівнішою Чіо-Чіо-Сан". "Вражаючою Валькірією"...»

А. М. Стефанович

Б. С. Крушельницьку

В. К. Воронець

Г. М. Калласс

На с. 65 підручника ознайомтесь з біографічними даними Соломії Крушельницької (1872–1952), відомої співачки. Вона народилася на Тернопільщині в сім’ї священика. Закінчила Львівську консерваторію. Протягом 1893–1896 рр. вдосконалювала вокальну майстерність у професора Ф. Креспі в Мілані (Італія) та 1895 р. вивчала партії в операх Р. Вагнера у Відні. Мала виняткові природні вокальні дані, опанувала школу бельканто. З величезним успіхом співала на сценах провідних театрів світу. Виконала близько 60 партій в операх «Запорожець за Дунаєм» П. Гулака-Артемовського, «Аїда», «Трубадур», «Отелло» Дж. Верді, «Тоска» Дж. Пуччіні, «Лоенгрін», «Тангейзер», «Загибель богів», «Зігфрід», «Трістан та Ізольда» В.-Р. Вагнера, «Саломея» Р. Штрауса, «Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського.

Шановні учні! Спробуйте також за допомогою матеріалу параграфа 8 та конспекту уроку № 6, що був опублікований на сайті школи та в блозі,

№ 22. Установіть відповідність між прізвищами митців і сферами їхньої творчості (фактами біографії).

1. М. Лисенко	А. Художник, член Товариства «передвижників», автор картин «Весілля в Київській губернії», «Свати», «Ворожіння», «Ярмарок»
2. М. Пимоненко	Б. Композитор, автор хорових поем «Легенда», «Моя пісня», класичних обробок українських пісень «Козака несуть», «Дударик», «Щедрик»
3. С. Гулак-Артемовський	В. Живописець-баталіст, графік, автор картин «Похід запорожців на Крим», «Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким»
4. М. Леонтович	Г. Композитор, співак, драматург, соліст Флорентійської опери, Російської імператорської опери, автор опери «Запорожець за Дунаєм»
	Д. Композитор, етнограф, учасник громадівського руху, автор опер «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда»

№ 23. Установіть відповідність між іменами митців та їхніми характеристиками (фактами біографії).

1. С. Гулак-Артемовський	А. Мікробіолог, епідеміолог, організатор першої в Російській імперії кафедри бактеріології
2. С. Васильківський	Б. Оперний співак, композитор, драматург, автор опери «Запорожець за Дунаєм»
3. А. Кримський	В. Актор, режисер, громадський діяч, засновник першого українського стаціонарного театру
4. М. Садовський	Г. Творець українського сходознавства, історик літератури, письменник, перекладач
	Д. Український живописець, автор пейзажів («Дніпровські плавні»), творів на історичну тематику («Козаки в степу»)

III.          Перевірка знань.

Завдання (с.69-70):

1. Співвіднесіть дату утворення з назвою політичної партії.

1) 1900 р.; а) Українська соціал-демократична робітнича партія;

2) 1902 р.; б) Революційна українська партія;

3) 1905 р.; в) Народна українська партія.

2. Вкажіть ім’я історичного діяча, який висунув гасло «однієї, нероздільної, вільної, самостійної України від Карпат аж по Кавказ».

1) В. Липинський; 2) М. Міхновський; 3) І. Франко.

3. Дайте відповідь.

Який із суспільних рухів в українських землях ХІХ ст. є наймасовішим?

1) робітничий; 2) масонський; 3) селянський.

4. Завершіть речення.

На початку ХХ ст. для українського національно-визвольного руху найсприятливішими були

1) 1903–1905 рр.; 2) 1905–1907 рр.; 3) 1910–1913 рр.

5. Виберіть правильну відповідь.

У Наддніпрянській Україні основною формою монопольного

об’єднання були

1) картелі; 2) синдикати; 3) трести.

6. Позначте тлумачення, яке відповідає терміну.

 «Модернізація» у перекладі з французької мови означає

а) новітня; б) сучасна; в) оновлення.

7. Вкажіть правильну відповідь.

Українські фракції в I та II Державних думах вимагали для України

1) незалежності; 2) автономії; 3) федерації.

9. Встановіть послідовність подій

А. Скликання I Державної думи;

Б. повстання на панцернику «Потьомкін»;

В. Маніфест Миколи II про конституційні свободи;

Г. створення Революційної української партії.

10. Доберіть імена авторів до зазначених їхніх творів.

1) В. Стефаник;    а) «Камінний господар»;

2) І. Франко;         б) «Тіні забутих предків»;

3) Леся Українка; в) «Довбуш»;

4) Г. Хоткевич;     г) «Земля»;

5) М. Коцюбинський; д) «Синя книжечка»;

6) О. Кобилянська. е) «Мойсей».

11. Знайдіть у наведених твердженнях помилки та виправте їх (2 б.).

1) В. Винниченко – художник, автор твору «Малорос-європеєць»;

2) О. Мурашко – поет, автор твору «Паризьке кафе»;

3) Д. Січинський – письменник, автор твору «Роксолана»;

4) Д. Багалій – композитор, автор твору «История города Харькова»;

5) С. Крушельницька – письменниця, автор твору «Земля»;

6) М. Садовський – художник, автор твору «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Відповіді надіслати на електронну адресу до 1 жовтня 2014 р.

Електронна адреса: rybalka.mila@mail.ru

ДОДАТКИ

ВНЕШНЕЕ НЕЗАВИСИМОЕ ОЦЕНИВАНИЕ:

ТЕСТЫ И ОТВЕТЫ

№ 1. В Приднепровской Украине в начале XX в. иностранные инвестиции направлялись преимущественно в:

А. пищевую промышленность.

Б. сельское хозяйство.

В. легкую промышленность.

Г. тяжелую промышленность.

Ответ: Г

№ 2. Укажите причины аграрного перенаселения Приднепровской Украины в конце XIX в.

А. демографический взрыв и сохранение крупного землевладения

Б. социальное расслоение крестьянства и рост численности рабочих

В. отмена барщины и миграция крестьянства из западноукраинских земель

Г. поражение первой Русской революции и проведения столыпинской реформы

Ответ: А

№ 3. Массовая трудовая миграция украинцев в конце XIX - начале XX в. была обусловлена

А. стремительной монополизацией основных отраслей промышленности

Б. развертыванием широкого строительства железных дорог и портов

В. привлечением на украинские земли иностранных колонистов

Г. аграрным перенаселением украинских земель

Ответ: Г

№ 4. Определите главную причину миграционных процессов украинцев Приднепровской Украины в восточные регионы Российской империи?

А. политические притеснения

Б. низкий уровень промышленного развития

В. национально-религиозный гнет

Г. аграрное перенаселение

Ответ: Г

№ 5. Установите последовательность событий общественно-политической жизни начала XX в.

А издание Манифеста царя Николая II о «даровании» населению гражданских прав и свобод

Б создания Революционной украинской партии (РУП)

В создание украинской парламентской общины в I Государственной Думе Российской империи

Г восстание матросов на броненосце «Князь Потемкин-Таврический»

Ответ: 1 - Б (1900 г.) 2 - Г (14-25 июня 1905 г.) 3 - А (17 октября 1905 г.), 4 - В (1906 г.)

№ 6. Установите соответствие между названиями документов и их содержанием.

1 «Манифест ...» императора Александра II от 19 февраля 1861 .г.

2 Циркуляр министра внутренних дел П. Валуева (1863 г.)

3 Эмский указ императора Александра II (1876 г.)

4 «Манифест ...» императора Николая II от 17 октября 1905 г.

А. «В обязанности правительства Мы отнесли выполнение непоколебимой нашей воли: 1) даровать населению незыблемые основы гражданской свободы совести, слова, собраний и союзов».

Б. «Божьей милостью Мы, Александр Второй ... объявляем, что крепостные люди получат полные права свободных сельских обывателей ...»

В. «... не допустить ввоза в пределы империи ... книг и брошюр, издаваемых за рубежом на малороссийском наречии; ... Прекратить издание газеты «Киевский телеграф».

Г. «... Издание книг на малороссийском языке как духовного содержания, так и учебных для первоначального чтения народа, прекратить ...»

Ответ: 1 - Б 2 - Г 3 - В 4 - А

№ 7. Какие изменения в общественной жизни Приднепровской Украины произошли после обнародования цитируемого документа?

«От беспорядков, возникших может появиться угроза целостности и единства государства общероссийского ... В обязанности правительства Мы отнесли выполнение непоколебимой нашей воли: 1) даровать населению незыблемые основы гражданской свободы совести, слова, собраний и союзов ... »

А. создание губернских собраний и земских управ

Б. образование Украинской автокефальной церкви

В. появление первых украиноязычных  периодических изданий

Г. открытие в университетах кафедр истории Украины

Ответ: В

№ 8. Какие изменения в общественной жизни Приднепровской Украины состоялись после обнародования цитируемого документа?

«От беспорядков, возникших может появиться угроза целостности и единства государства общероссийского ... В обязанности правительства Мы отнесли выполнение непоколебимой нашей воли: 1) даровать населению незыблемые основы гражданской свободы совести, слова, собраний и союзов ...»

А Возобновление Магдебургского права

Б Образование Украинской автокефальной церкви.

В Развертывание сети ячеек общества «Просвiта».

Г Открытие во всех университетах украиноведческих кафедр.

Ответ: В

№ 9. В результате обнародования 17 октября 1905 г. Манифеста императора Николая II о «даровании» населению гражданских прав и свобод

А. фактически утратил силу Эмский указ.

Б. введены земства в губерниях Правобережной Украины.

В. окончательно ликвидировано крепостное право в Приднепровской Украине.

Г. создана первая украинская политическая партия в Приднепровской Украине.

Ответ: А

№ 10. Что было общим для революции 1905-1907 гг. в Российской империи и революции 1848-1849 гг. в Австрийской империи?

А. основание первых украиноязычных газет

Б. образование первых украинских политических партий

В. отмена крепостного права на украинских землях

Г. предоставление правительством разрешения на деятельность общества «Просвита»

Ответ: основания первых украиноязычных газет (май 1848 г. - во Львове начала выходить «Заря Галицкая», декабрь 1905 г. - в Киеве начала выходить «Громадська думка»)

№ 11. Установите соответствие между событиями и их результатам (результатам).

1 издание Валуевского циркуляра (1863 г.)

2 революция 1848-1849 гг.

3 издание Эмского указа (1876)

4 революция 1905-1907 гг.

А. вступления Украинская первого опыта парламентской деятельности

Б. закрытие Юго-Западного отдела Русского географического общества

В. появление массовых украиноязычных периодических изданий в Приднепровской Украине

Г. создание первых украинских политических партий

Д. закрытие воскресных школ, роспуск и прекращение деятельности громад

Ответ: 1 - Д 2 А 3 - Б 4 - В.

№ 12. Одна из задач земельной реформы, внедренной П. Столыпиным, - это

А ликвидация крупного помещичьего землевладения.

Б преодоление кризиса сельскохозяйственного перепроизводства.

В укрепление социальной опоры самодержавия в деревне.

Г отмена крепостнической зависимости крестьян и барщины.

Ответ: В

№ 13. В результате столыпинской земельной реформы начала XX в. вышли из общины и закрепили в личную частную собственность земельные наделы большинство крестьянских хозяйств

А. Правобережной Украины.

Б. Левобережной Украины.

В. Слободской Украины.

Г. Южной Украины.

Ответ: А

№ 14. В результате проведения земельной реформы П. Столыпина в Украине

А окончательно разрушена крестьянская община

Б преодолено крестьянское малоземелье и безземелье.

В появилось личное крестьянское землевладение.

Г остановлен процесс имущественного расслоения крестьянства.

Ответ: А

№ 15. Одной из ведущих отраслей промышленности на западноукраинских землях начала XX в. была

А. угольная.

Б. химическая.

В. металлургическая.

Г. нефтедобывающая.

Ответ: Г

№ 16. Целью развертывания кооперативного движения на западноукраинских землях в конце XIX в. было

А. формирование единого общеукраинского сельскохозяйственного рынка.

Б. создание крупных коллективных сельскохозяйственных предприятий.

В. улучшение социально-экономического положения украинского крестьянства.

Г. содействие эмиграции украинских крестьян в Северную Америку.

Ответ: В

№ 17. Какое течение в украинском движении в Восточной Галичины стало доминирующим в конце XIX - начале XX в.?

А. москвофильское

Б. Народовское

В. радикальное

Г. старорусинское

Ответ: Б

№ 18. Установите соответствие между фамилией деятеля и его характеристикой.

1 И. Могильницкий

2 М. Шашкевич

3 М. Грушевский

4 И. Франко

А. вдохновитель и идейный лидер «Русской тройки»

Б. один из основателей первой украинской политической партии

В. организатор просветительского общества галицких греко-католических священников

Г. автор фундаментального труда по истории Украины

Д. основатель кооперативного движения в Галичине

Ответ: 1 - В 2 - А 3 - Г («История Украины-Руси» в 10-и томах) 4 - Б (выдающийся писатель принимал активное участие в политической жизни и основал в 1890 г. РУРП)

№ 19. По стилевым признакам можно установить, что изображенный памятник культуры Украины является примером архитектуры

А. готики.

Б. классицизма.

В. барокко.

Г. модерна

Ответ: Г

№ 20. В каком отрывке из исторического источника говорится о роли и месте в украинской культуре изображенного деятеля?

А. «Жемчужины народного мелоса (« Щедрик ») в ​​его хоровых композициях приобрели новое звучание. Отличаясь естественностью движения голосов, ювелирной шлифовкой деталей, они и по сей день интересны интерпретациями украинских песен ... »

Б. «Значение его искусства для украинской музыки такое же, как Глинки для россиян, Шопена для поляков, Сметаны для чехов или Грига для норвежцев. Потому что кроме «Запорожца за Дунаем» действительно художественной музыки до него не было... »

В. «Будучи одним из основоположников модернизма в музыке, не оставлял без внимания и народную тематику, создавая как обработки украинских песен для голоса с фортепиано, так и изысканные романсы на слова древних китайских поэтов ...»

Г. «Воплощая в своем творчестве черты итальянской (« Алкид ») и французской (« Праздник сеньора ») опер, органично сочетая диалоги, балетные и водевильные сцены, ему удалось превратить оперу на искусство широкого диапазона чувств ...»

Ответ: Б

№ 21. О каком художника говорится в цитируемом документе?

«В начале XX в. на оперных сценах мира царствовали четверо мужчин Баттистини, Карузо, Титто Руффо, Шаляпин. И только одна женщина смогла достичь их высот и стать вровень с ними. Требовательные критики мира называли ее "Незабываемым Аидой", "Волшебной Чио-Чио-Сан". "Поразительно Валькирией" ... »

А. М. Стефанович

Б. С. Крушельницкой

В. К. Воронец

Г. М. Каллас

Ответ: Б

№ 22. Установите соответствие между фамилиями художников и сферами их творчества (фактами биографии).

1 Н. Лысенко

2 М. Пимоненко

3 С. Гулак-Артемовский

4 М. Леонтович

А. Художник, член Общества «передвижников», автор картин «Свадьба в Киевской губернии», «Сваты», «Гадание», «Ярмарка»

Б. Композитор, автор хоровых поэм «Легенда», «Моя песня», классических обработок украинских песен «Казака несут», «Дударик», «Щедрик»

В. Живописец-баталист, график, автор картин «Поход запорожцев на Крым», «Бой Максима Кривоноса с Иеремией Вишневецким»

Г. Композитор, певец, драматург, солист Флорентийской оперы, Российской императорской оперы, автор оперы «Запорожец за Дунаем»

Д. Композитор, этнограф, участник движения громад, автор опер «Рождественская ночь», «Утопленница», «Тарас Бульба», «Энеида»

Ответ: 1 - Д 2 - А 3 - Г 4 - Б

№ 23. Установите соответствие между именами художников и их характеристиками (фактами биографии).

1 С. Гулак-Артемовский

2 С. Васильковский

3 А. Крымский

4 М. Садовский

А. Микробиолог, эпидемиолог, организатор первой в Российской империи кафедры бактериологии

Б. Оперный певец, композитор, драматург, автор оперы «Запорожец за Дунаем»

В. Актер, режиссер, общественный деятель, основатель первого украинского стационарного театра

Г. Создатель украинского востоковедения, историк литературы, писатель, переводчик

Д. Украинский живописец, автор пейзажей («Днепровские плавни»), произведений на историческую тематику («Казаки в степи»)

Ответ: 1 - Б 2 - Д 3 - Г 4 - В

Информационная карточка (опубликована на сайте школы,

неделя 1)

	Экономическое развитие украинских земель в составе Российской империи
Территория	1.Малороссийское генерал-губернаторство (Харьковская, Полтавская, Черниговская губернии) 2.Киевское генерал-губернаторство (Киевская, Волынская, Подольская губернии) 3.Новороссийское генерал-губернаторство (Екатеринославская, Херсонская, Таврическая губернии)
Промыш-ленность. Ведущие отрасли	1.Сахарная (в Украине производится 80 % сахара Российской империи). 2. Угледобывающая (в Украине добывается 70 % угля Российской империи). 3.Железорудная (в Украине добывается 57,2 % жел.руды Российской империи). 4.Металлургическая (в Украине производится 52 % сахара Российской империи). Таким образом, на Украину приходится 70 % производства сырья и только 15% мощностей в производстве готовых товаров Российской империи. Это говорит о КОЛОНИАЛЬНОМ ХАРАКТЕРЕ ЭКОНОМИКИ УКРАИНСКИХ ЗЕМЕЛЬ.
Организация пром. произ-водства	Высокий уровень концентрации промышленного производства. Возникновение монополистических объединений -  синдикатов: 1887 г. – синдикат сахарозаводчиков; 1902 г. – «Продамет», «Трубдопродажа», «Продвагон» 1903 г. – «Гвоздь» 1904 г. – «Продуголь» В ходе экономического кризиса 1900-1903 гг. произошло разорение мелких предпринимателей (2,5 тыс.предприятий), в то время как крупные предприятия выстояли.
Социальная структура	Рост городского населения (предприниматели, наемные работники): -количество городов – 130, -самые крупные: Одесса (404 тыс.жителей), Киев (248 тыс.), Харьков (174 тыс.) -численность рабочих в 1901 г. – 360 тыс.чел. Однако украинцы составляют только ТРЕТЬ городских жителей.
Сель- ское хозяйство	1.Сохранение помещичьего землевладения (принадлежало 64,5 % частной земли) 2.Деградация помещичьих хозяйств (до 1905 г. помещики Юга продали 3,2 млн.десятин земли, или половину, по Украине – 5.4 млн. десятин, или 34,2 %) 3.Рост малоземелья среди крестьян (3 млн. дворов имеют 20 млн.десяти = 6.5 десятин на двор) 4.Миграция крестьян в города и восточные регионы Российской империи 5.Углубление социальной дифференциации среди крестьянства: кулаки (15,8десятин), середняки (7,2 десятин), бедняки (3,7 десятин)

Украина в период Русской революции 1905-1907 гг.

Причины революции:

1. Неразрешенность аграрного вопроса, сохранение помещичьего землевладения, малоземелье и безземелье крестьян.

2. Усиление эксплуатации рабочего класса, низкая заработная плата, чрезмерная продолжительность рабочего дня, отсутствие охраны труда (вредные условия труда)

3.Заинтересованность буржуазии в ее привлечении к участию в управлении государством;; отсутствие демократических свобод.

4. Национальное угнетение нерусских народов империи

Повод: экономический кризис 1900-1903 гг.  + поражение России в русско-японской войне 1904-1905 гг. = общенациональный кризис.

1905 г. - Портсмутский мирный договор, потеря Ляодунского полуострова (Порт-Артур) и Южного Сахалина.

Дата	Событие	Историческое значение
I этап революции: январь – сентябрь 1905 г.
9 января 1905 г.	«Кровавое воскресенье» в Петербурге. Расстрел мирной демонстрации рабочих.	Убито более 200 человек > «расстреляна» вера в доброго батюшку-царя > в России началась первая демократическая революция
12-29 января 1905 г.	Забастовки в Екатеринославе, Харькове, Киеве, Николаеве, Одессе. Требования: установление 8-часого раб. дня; установление минимальных размеров заработной платы, пенсий	Политизация рабочего движения: требования об освобождении полит. зак-люченных, созыв представительных общегосудар-ственных сборов (парламента).
Весна-лето 1905 г.	Крестьянские волнения: поджоги помещичьих усадеб, раздел помещичьих и государственных земель. Требования: ликвидация помещичьего землевладения, отмена выкупных платежей 1861 г., перераспределение земли.	-  "  -
14 - 25 июня 1905 г.	Восстание на броненосце «Потемкин» (рук. - матросы Г. Вакуленчук и А. Матюшенко) Результат: Восставшие сдали броненосец румынским властям в порту Констанца.	Общество осознало: армия и флот перестали быть надежной опорой самодержавия.
II этап революции: октябрь – декабрь 1905 г. Радикализация революционного движения
Октябрь 1905 г.	Всеобщая политическая забастовка в России (приняло участие 2 млн.чел., из них 120 тыс. - в Украине). Требования: политические (свержение самодержавия)	Под влиянием забастовки Николай II  провозгласил «конституционные свободы»
17 октября 1905 г.	Манифест Николая II (предоставление Государственной думе законодательных прав; расширение избирательных прав граждан; демократические свободы - свобода совести, печати, объединений; создание полит. партий).	Формирование многопартийной системы в Российской империи: «Союз 17 октября» (октябристы), конституционные демократы (кадеты).
24 ноября 1905 г.	Закон, разрешающий издавать литературу на национальных языках. На укр.языке издаются газеты «Хлебороб» (г.Лубны, Николай Шемет, «Громадська думка» (г.Киев, Евгений Чикаленко).	В 1906 г. – 18 укр.газет, 45 «Просвiт»
11-16 ноября 1905 г.	Восстание в Севастополе	Разгромлено, лейтенант О. Шмидт расстрелян
декабрь 1905 г.	Вооруженное восстание рабочих в Москве. Украина - в Харькове, Екатеринославе, Александровске, Горловке (Донбасс).
	Крестьянское восстание в с. Великие Сорочинцы на Полтавщине (в схватке с полицией погибло 63 крестьянина)
III этап революции: январь 1906-июнь 1907 гг. (спад)
27 апреля -9 июля 1906 г.	Деятельность I Государственной думы. Победили кадеты (34% мест). От Украины 102 депутата, к-е объединились в в Украинскую парламентскую фракцию(44 члена, председатель – Илья Шраг)	Распущена Николаем II
20 февраля – 3 июня 1907 г,	Деятельность II Государственной думы. 47 депутатов от Украины объединились в Украинскую общину c целью борьбы за национальную территориальную автономию	Роспуск II Государственной думы > Поражение русской революции