Тема 1 «ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ»
Тема уроку №
2: «Державний лад.
Види і загальна характеристика форм правління»
Клас: 10-А, 10-Б класи Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14
(додатково для учнів 10-Б кл. – інформаційна картка російською мовою,
підготовлена за підручником О.Ф. Скакуна «Теорія держави і права», http://books.br.com.ua/9854 )
Очікувані
результати:
Шановні учні! На цьому уроці ми
маємо розглянути питання:
1. Поняття державного ладу.
2. Форма державного правління:
2.1. Монархія та її види
(абсолютна, деспотична, теократична, парламентська, дуалістична).
2.2. Республіка та її види
(президентська, парламентська, змішана)..
Після цього ви зможете:
·
Називати види форм
правління.
·
Правильно застосовувати
та пояснювати на прикладах поняття та
терміни державний лад, монархія,
республіка.
·
Описувати види
форми державного правління.
·
Характеризувати
державний лад України (вид форми правління – республіка, вид республіки –
змішана).
Література: Наровлянський О. Д. Правознавство : Підручн. для 10 кл. загальноосвіт.
навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). — К. : Грамота, 2010. — 232
с.
Якщо ви не маєте можливості
скачати підручник, конспект уроку містить уривки з його тексту.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація знань учнів з теми «Загальна
характеристика держави та державної влади». Перевірка знань
А. Шановні учні! Знайдіть відповіді на наступні питання:
1) Дайте визначення поняття
держава. Назвіть ознаки держави.
2) Що таке функції держави? За
якими критеріями класифікуються функції держави?
3) Дайте визначення поняття
«влада», назвіть відомі вам види влади.
4) Згадайте. які особливості
має державна влада, чим вона відрізняється від інших видів влади.
Перевірте
себе!
1) Держава –це особлива політико-територіальна організація влади.
Її найсуттєвіші ознаки:
- територія (поширення
державної влади лише на виокремленій кордонами частині земної кулі);
- суверенітет
(політико-правова властивість державної влади, яка виявляється у верховенстві
державної влади на території країні, можливості самостійно вирішувати важливі
питання суспільного життя; єдності державної влади, тобто відсутності будь-яких
не передбачених законом паралельних структур; незалежності державної влади на
міжнародній арені);
- наявність особливого
апарату управління (забезпечує виконання функцій держави);
- наявність публічної
політичної влади (існування груп людей, які здійснюють владні
управлінські функції);
- наявність загальнообов’язкових
правил поведінки (держава видає закони та інші акти, які є
загальнообов’язковими для всього населення країни), ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! наявність
системи права є ознакою держави !
- система податків (збір
коштів, які держава у певній пропорції збирає з населення, підприємств,
організацій для утримання державного апарату, армії, міліції, здійснення
загальнокорисних цілей);
- зовнішня атрибутика (гімн,
прапор, герб, столиця).
2) Функції держави – це основні напрямки (сторони, види) діяльності держави всередині
країни і на міжнародній арені для досягнення певної цілі.
Існують різноманітні
класифікації функцій держави за насупними критеріями:
- за соціальним значенням
державної діяльності;
- за сферами діяльності;
- за тривалістю здійснення у
часі;
- за сферами суспільного життя;
- за засобами діяльності.
За ознакою тривалості
здійснення у часі функції розрізняють на постійні (підтримання
правопорядку, освіта) та тимчасові (ліквідація стихійного лиха).
За сферами суспільного життя
– на економічні (планування і прогнозування економічного розвитку,
формування бюджету, встановлення системи податків), соціальні, або гуманітарні
(охорона здоров’я, пенсійне забезпечення, допомога безробітним та ін.),
політичні, здійснювані у духовній сфері (культурно-виховна).
За сферами діяльності функції
поділяють на внутрішні та зовнішні. До
внутрішніх функцій належать економічна, культурно-виховна, соціальна; охорони
та захисту всіх форм власності; охорони правопорядку, прав та свобод людини і
громадянина; екологічна (охорона, відновлення і поліпшення природного
середовища). До зовнішніх функцій належать організація співробітництва з іншими
державами, зарубіжними громадськими організаціями та світовим суспільством,
захист від нападу ззовні, охорона державних кордонів, підтримка миру і мирного
співіснування держав, запобігання війнам.
За засобами діяльності
функції держави розрізняють на законодавчу, виконавчу, судову, інформаційну,
правоохоронну.
3) У загальному розумінні влада – це відносини залежності між людьми, в яких одні можуть здійснювати
свою волю, нав’язуючи її іншим. Тому влада є цілеспрямованим впливом тих, хто
має владу (суб’єкт влади), на тих, на кого ця влада спрямована (об’єкт влади).
Різновиди
влади:
-
батьківська;
-
релігійна;
-
економічна;
-
політична;
-
державна.
Під час виконання домашнього завдання ви мали проаналізувати запропоновані життєві
ситуації та визначити, в яких із зазначених випадків мав місце прояв певного
виду влади. Перевіримо правильність ваших висновків:
б) міліціонер зупинив порушника Правил дорожнього руху й оформив
протокол – державна влада;
в) Верховна Рада України прийняла новий закон – державна
влада;
д) священик звернувся до своїх прихожан із закликом утриматися
від споживання м’ясних страв під час посту – релігійна влада;
е) директор підприємства видав наказ про перенесення вихідного
дня – економічна влада, але оскільки наказ має бути виданий з
дотриманням норм трудового права – ще й державна влада.
4) Державна влада втілюється в державно-правових інститутах і призначена для
регулювання суспільних відносин. Державна влада має офіційний публічний
характер. В межах країни вона є найвищою, повною, верховною і ні від кого не
залежною.
Державна влада має свої особливості:
- проголошується від імені
держави;
- юридично закріплюється;
- її впровадження в життя
забезпечується силою держави;
- регламентується за допомогою
права і здійснюється в офіційно встановлених межах.
Верховенство державної влади
полягає в тому, що вона може відмінити будь-який прояв іншої суспільної влади,
її владна сила поширюється на все населення і громадські організації країни. У
демократичному суспільстві державна влада набуває форми народовладдя. Її
першочерговими завданнями стають втілення свободи і справедливості у відносинах
учасників суспільного життя; захист та охорона прав і законних інтересів особи
та родини (сім’ї); забезпечення функціонування державних органів на основі
права.
5) Під час виконання домашнього
завдання було потрібно визначити
поняття «законодавча влада», «виконавча
влада», «судова влада». Перевіримо правильність ваших відповідей:
Законодавча влада – це
делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, що має
виключне право ухвалювати закони.
Виконавча влада має право
безпосереднього управління державою. Її носієм у масштабах країни є уряд. Уряд
забезпечує виконання законів та інших актів законодавчої влади. Виконавча влада
покликана відпрацьовувати шляхи та засоби реалізації законів, займатися поточним
управлінням, здійснювати розпорядчу діяльність.
У цих цілях уряд видає нормативно-правові акти, що мають підзаконний
характер. Виконавча влада діє безупинно і скрізь на території держави.
Судова влада – це
незалежна гілка державної влади, що охороняє право, виступає арбітром у спорі
про право, відправляє правосуддя. Судова влада здійснюється одно особо суддею
або судовою колегією у формі судової процедури. Межі дії судової влади обмежені
нормами, що регламентують право на звернення до суду, а також принципами права.
У ХVIII ст. представник французького
Просвітництва Ш. Монтеск’є в творі
«Про дух законів» прийшов до висновку про необхідність поділу влади на три незалежні одна від одної гілки:
законодавчу, виконавчу та судову. На його думку, цей механізм «стримувань і
противаг» мав захистити особистість від свавілля державної влади. Сьогодні
поділ державної влади на законодавчу, виконавчу та судову розглядається
правознавцями в якості однієї з найважливіших ознак правової держави. Науковці
наголошують на можливості узурпації всієї повноти державної влади передусім
виконавчими органами, які спираються на людські (чиновники, армія), матеріальні
ресурси (податки). Тому й досі залишається актуальним контроль органів
виконавчої влади з боку законодавчої влади (через розвинуте законодавство) та,
особливо, з боку судової влади (через судовий контроль і конституційний
нагляд). Водночас судова влада не повинна залежати від суб’єктивного впливу законодавчої та
виконавчої влади. Свої функції суд покликаний здійснювати, керуючись лише
законом, правом.
Б. Перевірка
знань. Тестові завдання
1. Що з перерахованого не
характерне для держави?
А. Кровноспоріднені зв’язки
всіх членів суспільства.
Б. Утримання публічної влади за
рахунок податків
В. Санкціонування загальнообов’язкових правил поведінки.
Г. Поділ населення за
територіальною ознакою.
2. Що ви розумієте під поняттям
«держава»?
А. Договірне об’єднання громадян за національною ознакою
Б. Частину території земної
кулі, обмежену природними кордонами
В. Владну організацію
найзаможніших верств населення певної території
Г. Політичну форму організації
суспільства, що існує на певній території.
3. Суверенність,
універсальність та загальність примусового впливу на поведінку людей – це:
А. Державна влада
Б. Державний контроль
В. Державний орган
Г. Державний механізм.
4. Верховенство державної
влади, її повнота, самостійність, незалежність у зовнішніх відносинах
називається:
А. Державним суверенітетом.
Б. Державним пріоритетом.
В. Державним нейтралітетом.
Г. Державним механізмом.
5. Повновладдя народу, який
здійснює його самостійно, неподільно і невід’ємно
називається:
А. Формою правління.
Б. Народною самосвідомістю
В. Народним суверенітетом
Г. Формою політичного режиму.
6. Напрямки діяльності, через
які виражається її сутність, завдання і цілі – це:
А. Методи правління
Б. Засоби наведення порядку
В. Функції держави
Г. Функції народного
суверенітету.
7. Назвіть сукупність органів,
за допомогою яких практично здійснюється державна влада:
А. Самоврядування
Б. Апарат держави
В. Механізм стримування і
противаг
Г. Розподіл влади на
законодавчу, виконавчу і судову
8. Оберіть варіант, в якому
перераховані функції держави згідно з класифікацією за сферами суспільного
життя:
1 Економічна
2 Політична
3 Законодавча
4 Судова
5 Соціальна (гуманітарна)
А 1, 2, 3
Б 1, 3, 4
В 2, 3, 4
Г 2, 4, 5
Д 1, 2, 5
9. Завдання передбачає запис
короткої відповіді на запитання ( 2 б. ):
Що таке механізм держави?
____________________________________________________________________________________________________________________________________
10. Завдання передбачає
розкриття змісту правової формули/правового принципу чи правового явища (2 б.):
Поясніть принцип верховенства
права
____________________________________________________________________________________________________________________________________
Відповіді на тестові
завдання надсилати на електронну адресу до 1 жовтня 2014 (тематичний контроль).
Електронна
адреса: rybalka.mila@mail.ru
ІІ. Повідомлення теми, дидактичної мети уроку. Мотивація
навчальної діяльності.
Державний лад – це система
базових принципів організації та діяльності держави, її найважливіших
інститутів. Ці принципи визначають суть, тип, форми, функції держави, механізм
їх здійснення тощо.
ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу.
1. Поняття «державного ладу». Форма держави.
Шановні учні! Опрацюйте матеріал підручника (пункт 1, параграф 3):
Нині у світі налічується понад
двісті держав. Ще більше державних утворень існувало в історії людства. Кожна з
них неповторна, однак між різними державами є певні спільні риси. Для того щоб
класифікувати держави, визначати спільне й особливе в побудові й управлінні
різних держав, використовують поняття «форма держави».
Форма держави — це організація
політичної влади в державі, яка має три складові частини — форму правління,
форму державного (територіального) устрою і державно-правовий (політичний)
режим.
Деякі правознавці
використовують поняття «державний лад». Однак загальновживаним і більш
поширеним є поняття «форма держави», яке й ми будемо застосовувати.
2. Форма правління.
Шановні учні! Опрацюйте матеріал підручника: пункт 2 параграф 3:
Першою складовою форми держави
є форма правління. Форма правління визначає організацію
влади в країні, порядок утворення, взаємодії органів влади й управління.
Відповідно до цих ознак,
держави поділяють на республіки й
монархії.
У монархії влада належить одній
особі — монарху: королю, царю, султану, еміру, імператору тощо. Назва залежить
від історичних традицій кожної держави. Монарх отримує владу, як правило, у
спадок, у багатьох випадках його влада оголошується священною й уважається
даною Богом. Монарх є символом своєї держави, його повноваження поширюються на
всі суспільні відносини в країні. Монарх не несе відповідальності перед своїми
підданими. Отже, монархія — це форма держави,
за якої вся влада в державі належить одній особі та, як правило, отримується
нею в спадок.
Монархії є абсолютні, у яких уся необмежена
(абсолютна — звідси і назва) влада належить монарху. Такою були Англія і
Франція до буржуазних революцій, Російська імперія, до складу якої протягом
тривалого часу входила значна частина території сучасної України.
Абсолютні монархії поділяють на
деспотичні та теократичні. У деспотичній
монархії монарх має нічим не обмежену владу і, як правило, спирається на
військо. Сутність теократичної
монархії стає зрозумілою із
самої назви. Теократія — у перекладі з давньогрецької «влада бога» (теос — бог,
кратос — влада). Вважається, що нині у світі існує дві теократичні монархії —
Саудівська Аравія й Ватикан, у яких світська й духовна (релігійна) влада
належить одній особі.
Існують й обмежені монархії, у яких влада
монарха більшою чи меншою мірою обмежена законом (конституцією) і парламентом,
що обирається народом. Прикладами сучасної обмеженої монархії є Велика
Британія, Іспанія, Японія тощо.
Серед обмежених монархій
виокремлюють дуалістичні та парламентарні (конституційні). Назва дуалістична монархія походить від
латинського слова dualis — подвійний. У такій монархії главою держави є монарх,
який очолює (реально чи лише формально) виконавчу владу. Парламент у
дуалістичній монархії приймає закони, але водночас силу закону мають і рішення
монарха. Уряд несе відповідальність як перед парламентом, так і перед монархом.
У цьому полягає подвійність характеру влади в дуалістичній монархії. Такими є
Марокко, Кувейт, Йорданія. Однак більш поширеними нині є парламентарні монархії, якими є
більшість монархій Європи. У такій монархії обов’язково існує парламент, який
формує уряд. Монарх позбавлений права видавати закони, він не бере
безпосередньої участі в роботі уряду. Рішення монарха в парламентарній
(конституційній) монархії набуває чинності лише в разі його підписання главою
уряду або відповідним міністром. Таке підписання має назву контрасигнація (контрасигнування).
У республіці, на відміну від
монархії, джерелом влади є народ. Органи влади формуються шляхом виборів і
мають певний строк повноважень. У республіці будь-який представник влади — аж
до найвищого — несе юридичну відповідальність за свої дії, може бути відсторонений
від влади, відправлений у відставку.
Отже, республіка — форма
правління, джерелом влади в якій є народ, представники влади обираються на
певний строк і несуть відповідальність за свої дії.
Республіки поділяють на парламентські, президентські та
змішані.
У парламентській республіці уряд формується парламентом і підзвітний
йому (ФРН, Італія). У такій республіці президент здебільшого обирається
парламентом і має переважно представницькі функції.
Для президентської республіки (США, Бразилія, Мексика) притаманним
є те, що президент обирається загальними виборами, він очолює і формує уряд.
Уряд несе відповідальність перед президентом, складає повноваження перед
новообраним президентом.
Змішана
республіка поєднує ознаки як
президентської, так і парламентської республіки. Нині саме така форма
республіки набула найбільшого поширення. У змішаній республіці парламент і президент
спільно формують уряд. Змішані республіки існують у Франції, Австрії, Польщі,
Румунії тощо
1. Опрацюйте параграф 3 (пункти 1-2) підручнику.
2. Визначте форми держав, що описані в наведених
інформаціях:
а) кожні
п’ять років у країні проводять вибори парламенту — народні збори. Після чергових
виборів народні збори формують уряд на чолі з прем’єр-міністром;
б) державу очолює королева, усі закони набувають чинності
після затвердження парламентом і підписання королевою. Парламент обирають
строком на сім років.
в) влада в
країні знаходиться в руках генерала, який очолив державу наслідок заколоту. Дію
конституції зупинено. Існує обраний парламент, але його влада дуже обмежена.
3. Використовуючи знання з історії й географії, а також додаткову
літературу, заповніть таблицю (стовпчик «Форма правління».
Країна
|
Форма правління
|
Форма державного
устрою
|
Форма політичного
режиму
|
Велика
Британія
|
|||
Росія
|
|||
США
|
|||
Франція
|
|||
Федеративна Республіка Німеччина
|
ИНФОРМАЦИОННАЯ КАРТОЧКА
Форма
государства - порядок (способ) организации и осуществления
государственной власти в стране.
Структура формы государства -
устойчивое единство элементов, их связей, целостности, связей элементов с
целым. Она включает три взаимосвязанных элемента: форму государственного
правления, форму государственного устройства, форму политического
(государственного) режима.
форма
государства
|
||
Форма государственного правления
|
Форма государственного устройства
|
Форма государственного режима
|
Порядок образования и
организации высших органов власти в государстве
|
Порядок разделения
территории государства на определенные составные части и соотношение власти
между ними и государством в целом
|
Порядок осуществления государственной власти с помощью определенных способов, определенными методами и средствами
|
Форма государственного правления
|
|
Монархия
|
Республика
|
Форма государственного
правления, при которой государственная власть сосредоточена полностью или
частично в руках одного человека - монарха, передается по наследству, не
зависит от населения (как правило, не утверждается им)
|
Форма государственного
правления, при которой высшая государственная власть осуществляется
представительным общенациональным органом власти (парламентом), избранным
населением на определенный срок
|
На протяжении
всего хода истории возникали различные виды монархий:
1) восточная
деспотия, основанная на азиатском средстве производства;
2) античная
(рабовладельческая);
3) феодальная:
а)
раннефеодальное - характеризуется большой степенью децентрализации,
б)
сословно-представительная - власть монарха сочетается с наличием
сословно-представительного органа (Испания -кортесы, Франция - генеральные
штаты, Англия - парламент);
в) абсолютная,
4)
конституционная.
Сегодня, кроме
абсолютной и конституционной (парламентской) монархий, другие практически не
существуют.
Абсолютная (неограниченная) монархия
Монарх не
ограничен конституцией; осуществляет законодательную деятельность; руководит
правительством, которое формирует сам; контролирует правосудие, местное
самоуправление, т.е. вся государственная власть сосредоточена в его руках.
Сохранилась в
первозданном виде (без конституции и парламента) в единичных странах (султанат
Оман). Современная абсолютная монархия, как правило, имеет и конституцию, и
парламент. Конституция устанавливает, что власть исходит от монарха, то есть
закрепляет его абсолютную власть. Парламенту отводится роль консультативного
совета при монархе (Кувейт, Саудовская Аравия), который в любое время может
быть распущен (в Бахрейне распущен через полтора года после создания).
Конституционная (ограниченная) монархия
Власть монарха
ограничена конституцией, он не может прямо влиять на состав и политику
правительства, которое формируется парламентом и подотчетно ему; парламент
осуществляет законодательную деятельность.
Примеры: Великобритания,
Испания, Дания, Швеция, Бельгия, Голландия, Япония и др.)
Конституционная
монархия может быть парламентской и дуалистической. Последняя форма практически
изживает.
В парламентской
монархии власть монарха в законодательной, исполнительной и судебной
сферах деятельности символическая. Монарх только подписывает законодательные
акты, принятые парламентом, и формально сохраняет статус главы государства -
исключительно представительскими полномочиями. Фактическим главой государства
(премьер-министром) становится лидер партии, обладающей наибольшим числом
депутатских мест в парламенте. Правительство формируется парламентом и только
ему подотчетно.
Современные
монархии в основном являются парламентскими (Япония, Испания, Швеция, Дания и
др.).
В дуалистической
монархии юридически и фактически власть разделена между правительством,
которое формируется монархом (или назначенным им премьер-министром), и
парламентом. Монарх уже не имеет законодательной власти, она перешла к
парламенту, но он еще сосредоточивает в своих руках исполнительную власть и
формирует правительство, ответственное перед ним, а не перед парламентом.
Монарх своими указами регулирует многие сферы общественных отношений. Он имеет
право отлагательного вето в отношении законов, которые издаются парламентом, и
право роспуска парламента.
Дуалистическая
монархия характерна для переходного периода от феодализма к капитализму. Она
является своеобразной попыткой примирить интересы феодалов (их преимущественно
выражает монарх) и интересы буржуазии (их представляет парламент). Например,
дуалистическая монархия была в кайзеровской Германии в 1871 - 1918 pp. В
некоторых современных странах (султанат Бруней, королевство Тонга) сохранились
отдельные черты дуалистической монархии.
В истории
государств мира возникали различные виды республик:
1) античная,
2)
средневековая (феодальная);
3) буржуазная;
4)
социалистическая.
Республика
|
||
Парламентская
|
Президентская
|
Смешанная (полупрезидентская)
|
Глава государства (президент)
не может влиять на состав и политику правительства, которое формируется
парламентом и подотчетно ему.
Полномочий у президента меньше, чем у
премьер-министра. Здесь осуществляется принцип верховенства парламента,
избираемого населением страны.
|
Глава государства (президент)
лично или с последующим одобрением верхней палаты парламента формирует состав
правительства, которым руководит сам. Правительство, как правило, несет
ответственность перед президентом, а не перед парламентом.
|
Глава государства (президент)
предлагает состав правительства (кандидатуру премьер-министра), который
подлежит обязательному утверждению парламентом. Исполнительная власть
принадлежит не только президенту, но и премьер-министру, который возглавляет
правительство. Президент вправо председательствовать на заседаниях
правительства.
|
Президент избирается
парламентом или более широкой коллегией с участием парламента
|
Президент избирается
непарламентським путем – на выборах населением.
|
Президент избирается внепарламентским путем
|
Примеры: Италия, Греция, Индия,
ФРГ, Чехия, Венгрия
|
Примеры: США, Аргентина,
Мексика, Бразилия, Швейцария, Иран, Ирак
|
Примеры: Украина, Финляндия,
Франция
|
Украина – смешанная республика.
Правительство
Украины (КМУ) связано двойной (бицефальной) зависимостью:
-
Ответственностью перед Президентом;
-
Подконтрольностью и отчетностью перед Верховной Радой Украины.
Президент
Украины имеет право досрочно распустить парламент, а депутаты парламента не
могут быть членами Кабинета Министров, и наоборот.
Президент
Украины избирается всенародным голосованием на срок 5 лет.
Немає коментарів:
Дописати коментар