Конспект уроку № 4 для 10-А, 10-б кл. Правознавство, тиждень 4

Тема 1 «ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ»

Тема уроку № 4: «Державний лад. Політичні режими. Форми територіального устрою держави»

Клас: 10-А, 10-Б класи Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14 (додатково для учнів 10-Б кл. – інформаційна картка російською мовою, підготовлена за підручником О.Ф. Скакуна «Теорія держави і права», http://books.br.com.ua/9852 ; http://books.br.com.ua/9850 )

Очікувані результати:

Шановні учні! На цьому уроці ми маємо розглянути питання:

1.                 Форма державного (територіального) устрою:

1.1.                                  Унітарна держава.

1.2.                                  Складна держава:

1.2.1. Федерація та її види  (договірна та конституційна; національна, територіальна та комплексна;  симетрична та  асиметрична).

1.2.2.                           Імперія (метрополія, колонія).

1.3.                      Конфедерація

2.              Форма державно-політичного режиму:

2.1. Демократичний політичний режим (радикальний, ліберальний, консервативний). 

2.2. Недемократичний політичний режим (авторитаризм, тоталітаризм, деспотія, тиранія, фашизм, расизм, теократія, охлократія).

2.3.  Перехідні режими

Після цього ви зможете:

·                   Називати види форм територіального устрою, політичного режиму

·                   Правильно застосовувати та пояснювати  на прикладах поняття та терміни  державний лад, унітарна держава, федерація, автономія, імперія, конфедерація, тоталітаризм, авторитаризм, метрополія, колонія

·                   Описувати види форми територіального устрою, політичного режиму

·                   Порівнювати демократичний та недемократичний державно – правові режими

·                   Розрізняти демократично – ліберальний, демократично – консервативний і демократично – радикальний політичні режими

Література: Наровлянський О. Д. Правознавство : Підручн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). — К. : Грамота, 2010. — 232 с.

Режим доступу: http://class.od.ua/правознавство-наровлянський-10-клас-у/

Якщо ви не маєте можливості скачати підручник, конспект уроку містить уривки з його тексту.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація знань учнів з теми «Державний лад. Види і загальна характеристика форм правління».  Перевірка знань

А. Шановні учні! Знайдіть відповіді на наступні питання:

1. Дайте визначення поняттю «держава». Які ознаки держави ви знаєте?

2. Дайте визначення поняттю «державний лад».

3. Що таке форма держави? Які складові форми держави ви знаєте?

4. Що визначає форма державного правління, як складова форми держави?

5. Дайте визначення поняттю «монархія». Які види монархії ви знаєте?

6. Дайте визначення поняттю «республіка». Які види республіки ви знаєте?

Перевірте себе!

1) Держава –це особлива політико-територіальна організація влади.

Її найсуттєвіші ознаки:

- територія (поширення державної влади лише на виокремленій кордонами частині земної кулі);

- суверенітет (політико-правова властивість державної влади, яка виявляється у верховенстві державної влади на території країні, можливості самостійно вирішувати важливі питання суспільного життя; єдності державної влади, тобто відсутності будь-яких не передбачених законом паралельних структур; незалежності державної влади на міжнародній арені);

- наявність особливого апарату управління (забезпечує виконання функцій держави);

- наявність публічної політичної влади (існування груп людей, які здійснюють владні управлінські функції);

- наявність загальнообов’язкових правил поведінки (держава видає закони та інші акти, які є загальнообов’язковими для всього населення країни),

- система податків (збір коштів, які держава у певній пропорції збирає з населення, підприємств, організацій для утримання державного апарату, армії, міліції, здійснення загальнокорисних цілей);

- зовнішня атрибутика (гімн, прапор, герб, столиця).

2) Державний лад – це система базових принципів організації та діяльності держави, її найважливіших інститутів. Ці принципи визначають суть, тип, форми, функції держави, механізм їх здійснення тощо.

3) Форма держави — це організація політичної влади в державі, яка має три складові частини:

- форму правління,

- форму державного (територіального) устрою,

-  державно-правовий (політичний) режим.

4) Форма правління визначає організацію влади в країні, порядок утворення, взаємодії органів влади й управління. Відповідно до цих ознак, держави  поділяють на республіки й монархії.

5) Монархія — це форма держави, за якої вся влада в державі належить одній особі та, як правило, отримується нею в спадок.

Види монархій:

1. Абсолютні монархії, тобто такі, де уся необмежена  влада належить монарху:

1.1.  Деспотичні (монарх має нічим не обмежену владу і, як правило, спирається на військо).

1.2. Теократичні (одній особі належить світська й духовна (релігійна) влада).

2. Обмежені, монархії, тобто такі, де влада монарха більшою чи меншою мірою обмежена законом (конституцією) і парламентом, що обирається народом:

2.1. Дуалістичні (главою держави є монарх, який очолює (реально чи лише формально) виконавчу владу)

2.2. Парламентарні (парламент формує уряд; монарх не бере безпосередньої участі в роботі уряду).

6) Республіка — форма правління, джерелом влади в якій є народ, представники влади обираються на певний строк і несуть відповідальність за свої дії.

Види республік:

1. Парламентська республіка (уряд формується парламентом і підзвітний йому; президент здебільшого обирається парламентом і має переважно представницькі функції)

2. Президентська республіка (уряд формується президентом і несе відповідальність перед ним; президент обирається загальними виборами).

3. Змішана республіка (парламент і президент спільно формують уряд).

Б. Домашнім завданням до цього уроку було визначити форми держави, що були описані в нижчезазначених інформаціях. Давайте перевіримо правильність виконання домашнього завдання:

А) Кожні п’ять років у країні проводять вибори парламенту — народні збори. Після чергових виборів народні збори формують уряд на чолі з прем’єр-міністром.

Відповідь: це парламентська республіка.

1. Джерелом влади в якій є народ, представники влади – депутати парламенту - обираються строком на 5 років і несуть відповідальність за свої дії.

2. Уряд на чолі з прем’єр-міністром формується парламентом.

Б) Державу очолює королева, усі закони набувають чинності після затвердження парламентом і підписання королевою. Парламент обирають строком на сім років.

Відповідь: це обмежена (конституційна) монархія.

1.                Формально владу в державі очолює одна особа – королева, яка отримала владу в спадок.

2. Влада королеви обмежена законом і парламентом, що обирається народом на строк в 7 років.

Зробити висновок про те, чи є ця монархія дуалістичною або парламентарною, неможливо. В інформації не говориться про уряд (хто формує, кому підзвітний).

Шановні учні! Виконуючи домашнє завдання, ви мали заповніть таблицю (стовпчик «Форма правління»). Перевіримо правильність відповідей:

Країна	Форма правління	Форма державного устрою	Форма політичного режиму
Велика Британія	Парламентарна монархія
США	Президентська республіка
Франція	Змішана республіка
Федеративна Республіка Німеччина	Парламентська республіка

ІІ. Повідомлення теми, дидактичної мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Продовжить речення: «Я вважаю, що найбільш сприятливою формою державного правління є _____. Тому що_______. Наприклад ______. Отже ______.»

Приклад: «Я вважаю, що найбільш сприятливою формою державного правління є президентська республіка. Тому що:

1.                Для стабільного існування та діяльності уряду в умовах парламентської республіки необхідне, щоб була стійка парламентська більшість (4-5 років), яка цей уряд сформує. В умовах, коли політичні партії не чисельні, симпатії виборців швидко змінюються, коаліції в парламенті розпадаються, це загрожує частою зміною урядів, нестабільністю, яка погано впливає на економіку.

2.                Якщо президент формує уряд, то він особисто відповідає за його діяльність перед народом під час чергових виборів. Перекладати відповідальність за негаразди в управлінській сфері з президента на парламент та з парламенту на президента, як в змішаній республіці, стане неможливим.

          Приклад: США.

          Отже, вважаю найбільш сприятливою формою державного правління президентську республіку.

ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу.

3.1.         Форма державного (територіального) устрою.

Шановні учні! Опрацюйте матеріал підручника (пункт 3, параграф 3):

Державний (територіальний) устрій визначає внутрішню територіальну організацію держави, взаємодію центральних і місцевих органів влади. За державним устроєм розрізняють прості (унітарні — від латин. unitas — єдність) і складні держави.

В унітарній державі територіальні одиниці — області, департаменти, землі, штати тощо — не мають навіть елементів суверенітету. У них відсутні власні, окремі від загальнодержавних, закони, громадянство, податки. Територія унітарної держави вважається цілісною. В унітарній державі, як правило, діють єдина конституція й закони, створена єдина система державних органів. У міжнародних відносинах унітарна держава виступає як єдине ціле. Унітарними державами є Польща, Фінляндія, Данія, Франція. Унітарною, відповідно до конституції, є й Україна.

На відміну від унітарних держав адміністративні одиниці складних держав мають певні ознаки суверенітету, однак частину своїх повноважень передають центру.

Складні держави поділяють на федерації, конфедерації та імперії.

Федерація (від латин. foederatio — союз, об’єднання) — форма державного устрою, за якого держава є союзом ряду державних утворень, які мають певну політичну самостійність, однак передають частину своїх прав і суверенітету органам федерації. У федеративній державі кожна складова частина — земля, провінція, штат тощо — має суверенітет, певні особливості законодавства, судочинства, але зберігаються цілісність держави, спільні вищі органи влади. У такій державі, як правило, існують органи законодавчої, виконавчої й судової влади як в окремих складових частинах (суб’єктах федерації), так і в державі в цілому. При цьому законодавство країни чітко визначає компетенцію органів кожного рівня. Рішення загальнодержавних (федеративних) органів влади обов’язкові для суб’єктів федерації та їхніх органів влади, нормативні акти (і, зокрема, загальнодержавна конституція) федерації мають вищу юридичну силу, аніж нормативні акти окремих частин держави. Характерним для федерації є подвійне громадянство — кожен громадянин окремого суб’єкта федерації є одночасно й суб’єктом держави в цілому.

Окремі частини федерації зберігають право виходу з держави за умови дотримання певних процедур, адже об’єднання здійснюється на підставі договору про об’єднання окремих держав, що передають частину своїх повноважень загальнодержавному центру. Федераціями нині є, наприклад, Федеративна Республіка Німеччина, Росія, Сполучені Штати Америки тощо.

Виокремлюють і таку складну державу, як імперія. Імперія (від латин. imperium — влада, панування) — форма державного устрою, за якої до складу держави входять окремі частини, що були приєднані насильницьким шляхом, унаслідок поглинання незалежних досі держав або їх частин. Складові частини імперії не мають власного суверенітету, не можуть за власним бажанням вийти з її складу. Характерною є різниця в правах центральної частини держави — метрополії й підкорених частин (колоній). Імперія — форма державного устрою, яка здебільшого залишилася в історії. Саме такими були Римська, Османська, Австро-Угорська, Британська імперії. Остання з них у ХХ ст. перетворилася на Британську співдружність націй, до якої входять понад 40 держав (серед них такі великі держави, як Індія, Канада тощо).

Конфедерація — це союз суверенних держав, які об’єднуються для досягнення певної, чітко визначеної мети в окремій сфері державної діяльності (як правило, тимчасовий). Конфедерація діє на підставі договору, при цьому кожна з частин конфедерації зберігає власний суверенітет. У конфедерації немає спільної конституції, спільної судової й фінансової системи. В ній може створюватися спільний орган, який складається з представників окремих частин конфедерації, але його рішення не обов’язкові для суб’єктів держави. Кожна з держав — членів конфедерації — зберігає власний суверенітет і має право в будь#який час вийти з її складу. Конфедерації створюють здебільшого для виконання окремих завдань (оборони, торгівлі тощо). Вони, як правило, мають нестійкий характер, швидко розпадаються (так сталося, наприклад, з Об’єднаною Арабською Республікою, до складу якої входили Сирія та Єгипет) або перетворюються на федерації (саме так сталося із Сполученими Штатами Америки, які на початковому етапі свого розвитку були конфедеративним утворенням).

3.2.         Політичний режим

Шановні учні! Опрацюйте матеріал підручника (пункт 4, параграф 3):

Політичний (державний) режим визначає методи, якими здійснюють владу в державі, способи й засоби, котрі для цього використовують.

Політичних режимів багато, але прийнято поділяти їх на демократичні й недемократичні (антидемократичні). Більшість держав намагаються забезпечувати панування демократії, діяти відповідно до вимог, що характеризують демократичне суспільство.

Демократія (від грец. demokratia, demos — народ, kratos — влада народу) — це форма державного режиму, за якого державна влада здійснюється на основі рівної участі громадян в управлінні державою, гарантовано дотримання їхніх прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів прав людини.

У демократичній державі основним джерелом влади є народ.

Державна влада здійснюється на основі її поділу на законодавчу, виконавчу й судову. В демократичній державі має бути гарантовано й забезпечено реальну рівність усіх громадян перед законом, реалізацію проголошених прав і свобод. Щоб створити можливості для участі всіх громадян в економічному й політичному житті, демократична держава забезпечує існування різних форм власності, свободу діяльності політичних та інших об’єднань, розмаїття політичного життя (або плюралізм). У демократичній країні створюються умови для верховенства права й незалежності правосуддя.

На відміну від демократичної в антидемократичних державах громадяни позбавлені можливості брати участь у розв’язанні державних питань або ця участь є формальною. Здебільшого в таких країнах утверджується влада однієї особи (або групи осіб), партії, ідеології, інші зазнають переслідувань. В антидемократичних державах права особи не гарантовані, вони постійно обмежуються.

Визначають такі види антидемократичних режимів.

Головні ознаки тоталітарного режиму — всеохоплюючий (тотальний) контроль за всіма сферами суспільного життя, існування й панування єдиної ідеології, монополія держави у сфері економіки.

Для деспотії характерним є зосередження в руках однієї особи або групи осіб (деспота) усієї влади, застосування надзвичайно жорстких методів управління державою, утиски прав і свобод людини.

Авторитаризму також притаманна значна концентрація влади в руках однієї особи або інших осіб, безстроковий характер влади глави держави. Такий режим не має політичної опозиції, управління здійснюється переважно шляхом віддання команд, без будь-якого обговорення.

IV. Домашнє завдання

1. Територіальна влада та співвідношення її часин називається:

А.Формою правління

Б. Формою державного устрою

В. Державним механізмом

Г. Державним режимом

2. Союз держав, о утворюється на договірній основі, називається:

А. Унітарною державою

Б. Федерацію

В. Конфедерацією

Г. Імперією

3. Форма державного устрою, яка базується на зверхності суверенітету (верховної влади) єдиної держави над адміністративно-територіальними або національно-територіальними одиницями, на які вона поділена, - це:

А. Унітарна держава

Б. Федерація

В. Конфедерація

Г. Імперія

4. Союз держав, який об’єднує суверенні державні утворення, називається:

А. Унітарною державою

Б. Федерацією

В. Конфедерацією

Г. Імперією

5. Держава, яка утворилась шляхом завоювання або приєднання інших територій, називається:

 А. Унітарною державою

Б. Федерацією

В. Конфедерацією

Г. Імперією

6. Державно-правовий режим, за ким влада здійснюється для забезпечення прав людини, називається:

А. Авторитарним

Б. Демократичним

В. Диктаторським

Г. Тоталітарним

7. Визначить форму державного устрою країни за інформацією: «Державу очолює королева, усі закони набувають чинності після затвердження парламентом і підписання королевою. Парламент обирають строком на сім років. До парламенту входять представники 12 земель, кожна з яких має власний уряд і законодавство»

8. Визначить форму державно-правового режиму: «Влада в країні знаходиться в руках генерала, який очолив державу внаслідок заколоту. Дію конституції зупинено. Крім центральної провінції, до складу держави входять три території, захоплені внаслідок військової операції. Існує обраний парламент, але його влада дуже обмежена».

8.Заповніть стовпчики 3, 4 таблиці (4 б.)

Країна	Форма правління	Форма державного устрою	Форма політичного режиму
Велика Британія	Парламентарна монархія	0,5 б.	0,5 б
США	Президентська республіка	0,5 б	0,5 б
Франція	Змішана республіка	0,5 б	0,5 б
Федеративна Республіка Німеччина	Парламентська республіка	0,5 б	0,5 б

Відповіді надіслати на електронну адресу до 1 жовтня 2014 р.

Електронна адреса: rybalka.mila@mail.ru

ДОДАТКИ

Информационная карточка «ПОЛИТИЧЕСКИЙ РЕЖИМ»

Основой для классификации государственных (политических) режимов служит:

- Степень развитости политической демократии;

- Реальный политико-правовой статус человека.

С учетом этих критериев современные государственные (политические) режимы делятся на виды: демократические и антидемократические.

Государственный (политический) режим
Демократический	Антидемократический
Порядок (состояние) государственного (политического) жизни общества, при котором: ·                    соблюдается демократическая конституция, ·                    реализуется принцип «разделения властей», ·                    государственная власть осуществляется на основе свободного и равного участия граждан и их объединений в управлении государством, ·                    допускается легальная деятельность различных партий, ·                    гарантируется осуществление прав и свобод граждан в соответствии с международными стандартами прав человека	Порядок (состояние) государственного (политического) жизни общества, при котором: ·                 не реализуется (чаще юридическое не закреплен) принцип «разделения властей»; ·                 сужается или прекращается влияние граждан и их объединений на управление государством; ·                 отсутствуют или превращены в формальность выборы; ·                 запрещается деятельность оппозиционных партий и организаций; ·                 применяются политические репрессии; сужаются или нарушаются политические права граждан и меньшинств; ·                 реальная власть сосредоточивается в руках группы лиц или одного человека, которые не контролируются народом

В свою очередь, антидемократические режимы подразделяются на тоталитарные и авторитарные.

Антидемократический режим
Тоталитарный режим	Авторитарный режим
Крайняя форма антидемократического режима, которая характеризуется следующими признаками: ·                    полное господство государства над человеком и обществом; огосударствление всех легальных общественных организаций; ·                    не ограниченные законами и не подвластные законам полномочия властей; ·                     запрет демократических организаций; фактическая ликвидация формально провозглашенных конституционных прав и свобод; всепроникающий контролем за деятельностью граждан и общественных организаций; ·                    политическая цензура; отсутствие гласности; воинственная тотальная нетерпимость ко всем, кто мыслит иначе, чем диктуют правящая партия и ее идеология; ·                    репрессии по отношению к оппозиции и инакомыслящим; ·                     милитаризация общественной жизни; стремлением к внешней экспансии.	Более умеренная форма политического режима, которая совмещает в себе черты тоталитарного и демократического режима: Как и демократический режим: ·                    сохраняет автономию личности и, общества в сферах, не относящихся к политике; ·                    не пытается радикально перестроить общество на идеологических принципах; допускает экономический, социальный, культурный, а частично и идеологический плюрализм; ·                    не стремится ввести плановое управление экономикой и установить общий контроль за населением, ·                     ограничивается жестким политическим контролем; ·                    может основываться на праве, моральных принципах. В отличие от демократического режима: ·                 неограниченная власть одного лица или группы лиц, неподконтрольная народу, ·                 власть формируется не путем конкурентной выборной борьбы, а с помощью навязывания чьей либо воли сверху;

Обратите внимание!

Авторитарный режим может быть двух видов:

• революционный - направлен на изменение типа общественно-политического развития;

• стабилизационный - ориентирован на сохранение существующего общественно-политического строя.

Авторитарный режим устанавливается в государствах, которые:

- Отвергают демократические принципы организации и осуществления государственной власти;

- Пытаются создать предпосылки для демократизации общества, но не успели отработать механизм демократической власти;

- Являются демократическими, однако вынуждены, учитывая обстоятельства, вводить модель чрезвычайного функционирования государственной власти.

Власть при авторитарном режиме занимается в первую очередь вопросами обеспечения собственной безопасности, общественного порядка, обороны и внешней политики, хотя она может влиять на стратегию экономического развития, проводить структурные преобразования, не разрушая при этом механизм рыночного саморегулирования, проводить достаточно активную социальную политику. Авторитарные режимы имеют, как правило, консервативный характер.

ИНФОРМАЦИОННАЯ КАРТОЧКА

«ФОРМА ГОСУДАРСТВЕННОГО ТЕРРИТОРИАЛЬНОГО УСТРОЙСТВА»

Форма государственного устройства
Унитарное государство	Федерация
Простое единое государство, частями которого являются административно-территориальные единицы (области и др.), которые не имеют суверенных прав	Сложное союзное государство, частями которого являются образования (штаты, земли, автономные республики и др.), которые имеют суверенные права
Украина, Болгария, Польша, Франция, Великобритания, Италия, Швеция, Норвегия, Финляндия, Греция, Испания, Нидерланды, Португалия, Камбоджа, Лаос, Таиланд, Япония, Китай и др.	США, Россия, Австрия, Швейцария, ФРГ, Канада, Мексика, Бразилия, Аргентина,  Индия, Австралия и др.

Признаки унитарного государства:

1) единая конституция;

2)  единая система высших органов государственной ласти – глава государства, правительство, парламент, юрисдикция которых распространяется на всю территорию страны;

3)  единое гражданство и единая государственная символика;

4)  единая система законодательства и единая судебная система;

5) административно-территориальные единицы не могут иметь какую-либо самостоятельность;

6)  в международных отношениях государство выступает единолично.

Разновидность унитарного государства: децентрализованные унитарные государства. Имеют в своем составе административные автономии. Отличаются от централизованных унитарных государств тем, что местные органы власти избираются населением автономий и имеют право самостоятельно решать вопросы местной жизни (преимущественно в сфере административной деятельности).

Примеры: Великобритания, Дания, Испания, Италия, Португалия, Финляндия.

В централизованных унитарных государствах во главе местных органов власти находятся назначенные из центра должностные лица, которые подчиняют себе местные органы самоуправления.

Основные признаки федерации:

 1) наличие единой территории, которая в политико-административном отношении не является одним целым, а состоит из территорий субъектов федерации, которые имеют собственное административно-территориальное деление;

2) наличие общей конституции федерации и конституций ее субъектов,

3) наличие системы законодательства всей федерации и системы законодательств ее субъектов (в пределах установленной для них компетенции, законодательные акты должны соответствовать союзному законодательству и действуют лишь на территории субъекта федерации);

4) наличие федерального двухпалатного парламента и парламентов субъектов федерации; федерального правительства и самостоятельных органов управления субъектов федерации;

5)  наличие гражданства как всей федерации, так и ее субъектов; в ряде федераций допускается двойное гражданство (ФРГ, Австрия);

6)  возможность для субъектов федерации иметь собственную правовую и судебную системы (США);

7) наличие общефедеральной налоговой и денежной систем;

8) субъекты федерации не являются субъектами международного права.

Классификации федераций разнообразны:

В зависимости от способа взаимоотношений федерации и ее субъектов:

- на основе союза (США,  ОАЭ, СССР — в прошлом);

- на основе автономии (Бельги, Австрия, Индия).

В зависимости от способа распределения и осуществления властных полномочий:

- централизованные (Индия, Пакистан, Аргентина, Бразилия);

-  относительно централизованные (США, Австралия, ФРГ).

В зависимости от преобладания национального и территориального подходов:

- территориальный (США, Индия);

- национальный (СССР в прошлом, сегодня в чистом виде нет).

Конфедерация — временный союз суверенных государств, которые объединились для достижения определенных целей и совместно осуществляют некоторые направления государственной деятельности (оборона стран, внешняя торговля, таможенное дело, денежно-кредитная система) при сохранении в других вопросах самостоятельности.

Признаки конфедерации:

1) отсутствие общей для всей конфедерации единой территории и государственной границы;

2) отсутствие общих законодательных органов и системы управления;

3) отсутствие общей для всей конфедерации конституции, системы законодательства, гражданства, судебной и финансовой систем;

 4) отсутствие суверенитета конфедерации, сохранение суверенитета и международно-правового статуса участников конфедерации;

5)  наличие общего конфедеративного органа, который состоит из делегатов суверенных государств;

6)  решения общих конфедеративных органов, принятое на основе принципа консенсуса, в случае несогласия с ним членов конфедерации не является;

7)  наличие права выхода из состава конфедерации каждого из ее субъектов.

Через этап конфедерации прошли США, Нидерланды, Швейцария.

 Конфедерации имеют переходной характер: или распадаются, или преобразовываются в федерацию.