Курс «Всесвітня історія»
Тема 1 «ПЕРЕДУМОВИ
ВИНИКНЕННЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА
ТА ЇЇ НАСЛІДКИ»
Клас: 10-А, 10-Б кл. Донецької загальноосвітньої
історії І-ІІІ ступенів № 14 (для учнів 10-Б кл. – інформаційна картка
російською мовою)
Упорядник: Рибалка Л.Д., учитель історії ДЗОШ № 14
Тема уроку № 3: Військові
кампанії та основні битви 1915 р.
Очікувані результати:
Шановні учні! На цьому уроці ми маємо розглянути
питання:
1. Військові
події на Західному фронті. Застосування отруйного газу німцями під Іпром.
2. Військові
події на Східному фронті. Горліцький прорив і початок Великого німецького
наступу.
3.
Початок
підводної війни.
Після цього ви зможете:
·
Показувати на карті
основні театри військових дій та основні битви 1915 р.
·
Встановлювати
хронологічну послідовність подій (Західний фронт: зимова битва в Шампані,
лютий-березень 1915 р.; битва під Іпром, квітень-травень 1915 р.; осіння битва
в Шампані, вересень-листопад 1915 р.; Східний фронт: битва під Тарнувом і
Горліце, травень 1915 р.; німецько-австрійський наступ від Балтики до Сяну, з лиеня 1915 р.;
Тернопільська битва, вересень 1915 р.)
Тип уроку: комбінований
Література: Полянський П. Всеcвітня історія. 10 клас. – К.:
Генеза, 2010. - 256 с.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення теми,
дидактичної мети уроку. Мотивація навчальної діяльної
Шановні учні! Сьогодні ми продовжимо
вивчення теми «Передумови виникнення першої світової війни. Війна та її
наслідки» та поговоримо про події 1915-1916 рр.
Літературним епіграфом до військових подій 1915 р.
можна обрати уривок з роману Ярослава Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка»,
де в сатиричній формі письменник описує наступ австрійських та німецьких військ
на Східному фронті
«Знаете, — сказал Марек, — ведь это адски
трудная задача — писать историю батальона вперед, про запас. Главное же дело в
том, чтобы систематизировать весь материал. Во всем, знаете ли, должна быть
система.
— Значит, систематическая система? —с более
или менее презрительной усмешкой спросил Ванек.
— Вот именно, — небрежно уронил
вольноопределяющийся. — Систематизированная систематическая система при писании
истории батальона. Ведь нельзя же с самого начала выступить с какой-нибудь
крупной победой. Все должно разворачиваться помаленьку, по определенному плану.
Не может же, в самом деле, наш батальон сразу выиграть мировую войну. Nihil
nisi bene. Главное дело для такого добросовестного историка, как я, это —
прежде всего составить план наших побед. Вот, например, тут я описываю, как наш
батальон, — это произойдет, вероятно, месяца через два, — чуть-чуть не переходит
через русскую границу, охраняемую весьма большими силами, ну, скажем, донскими
казаками, в то время как несколько неприятельских дивизий попадают в тыл нашего
расположения. На первый взгляд кажется, что наш батальон неминуемо погиб и мы
будем изрублены на куски. Но тут капитан Сагнер отдает по батальону следующий
приказ: «Богу не угодно, чтобы мы погибли. Стало быть, бежим!» Итак, наш
батальон обращается в бегство, но неприятельская дивизия, которая уже зашла нам
в тыл, видит, что, собственно говоря, мы бежим за нею, и без единого выстрела
сдается нашему общему резерву армии. Вот с этого и начинается история нашего
батальона. Из незначительного инцидента, говоря высоким стилем, господин Ванек,
развиваются впоследствии дела, имеющие величайшее значение. Наш батальон
шествует от победы к победе…Еще лучше будет дело примерно
месяца через три, когда наш батальон возьмет в плен русского
царя».
Звичайно, під час Великого німецького наступу
російський імператор Микола II не був захоплений у полон. І все ж обраний
епіграф є доречним, адже основні події 1915 р. розігрувалися саме на Східному
фронті. Їхнім результатом стало
захоплення німцями і австрійцями Варшави, Ковно і Вільно,
Брест-Литовська,; здобуття Галичини і Буковини. Але перемоги 1915 р. не привели
до перелому у Першій світовій війні та перемоги Центральних держав.
II. Актуалізація знань учнів за темою «Початок Першої світової війни. Події
1914 р.»
Шановні учні! Згадайте
матеріал з курсу «Всесвітня історія», 10-й клас, та знайдіть відповіді
на питання:
1.
Яка
подія стала приводом до початку Першої світової війни?
2.
Ще до
початку війни генеральні штаби ведучих європейських країн розробили плани її
ведення. Охарактеризуйте сутність плану, який був покладений в основу ведення
військових дій німецькою армією у 1914 р.
3.
Чи
вдалося німцям здійснити в 1914 р. план Шліффена? Чим закінчилася битва у р.
Марна, що вирішувала долю Парижа?
4.
Яку
роль у зриві плану Шліффена зіграла російська армія? Опишіть хід
Східно-Пруської наступальної операції 1914 р. Чи можна було уникнути поразки в
Мазурських болотах?
5.
Назвіть
операцію російських військ, де вони в 1914 р. отримали рішучу перемогу над
збройними силами Центральних держав.
Перевірте себе:
1.
Гаврило Принцип 
Ерцгерцог Франц Фердінанд
Безпосереднім приводом до розв´язання Першої світової війни
стало вбивство
28 червня 1914 р. у боснійському місті Сараєво сербським націоналістом Г.
Принципом спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда
та його дружини. 28 червня 1914 р. сербський народ мав відзначити 525 років від
дня національної скорботи. Саме того дня Сербію поневолили турки. Це був день
святого Вітта, і ніхто не думав, що відтоді вся Європа втратить розум,
закрутиться в конвульсіях війни. Маневри проходили в столиці Боснії Сараєво. 28
червня 1914р. ерцгерцог з дружиною графинею Хотей виїхав у Сараєво на легкових
автомобілях. У кортежі було 4 машини. Франц Фердінанд їхав у другій. Саме в цю
машину католики і мусульмани кидали букети квітів. Найрозкішніший упав до ніг
графині і задимів. Графиня зойкнула, а Франц Фердінанд геройськи відкинув букет
у бік і він зірвався під третью машиною, в якій їхала охорона. Злочинця
спіймали - це був Неделько Габрилович. Кортеж рушив далі, але в одному з
провулків застряв і цим скористався Гаврило Принцип, вистрілив у графиню. Вона
падала обіймаючи чоловіка, а Принцип випустив у неї ще одну кулю. Третя влучила
у Франца Фердінанда. Помираючи він устиг промовити: "Софі, ти мусиш жити,
заради наших дітей..." Якби кронпринц знав долю своїх дітей, то волів би,
щоб вони померли разом із ними. Бо всіх трьох дітей Франца Фердінанда згодом
закатують фашисти в концтабір - Маутхаузен. Австро-Угорщина зі згоди Німеччини
звинуватила Сербію і надіслала їй ультиматум, в якому містилися приречені на
невиконання умови. І хоч його в цілому було прийнято, Австро-Угорщина оголосила
28 липня війну Сербії. Росія як гарант незалежності Сербії розпочала загальну
мобілізацію, і вже 1 серпня Німеччина оголошує їй війну. У відповідь у війну
вступає Франція (3 серпня) і нарешті Великобританія (4 серпня).
2.
Альберт фон Шліффен
В основу військових дій німецької армії був
покладений план
Шліффена. Шліфен - начальник німецького генерального штабу
(1891-1906), розумний, самостійний, діловий тактик і стратег. Він автор теорії
«бліцкригу» - блискавичної війни. За його планом, противника треба розбити одним
коротким ударом протягом одного літа, не затягуючи війни до осені, щоб уникати
дощів і врятуватися від морозів. Цей
план передбачав війну на два фронти: спочатку розгром Франції, потім
Росії. І хоча російській розвідці підсунули майстерну фальшивку плану Шліфена,
знайшлися люди, які знали оригінал і попереджали про це Росію. За планом
Шліфена, німецька армія мала бути мобілізована на 12 днів, а австро-угорська за
16 днів. Російській армії потрібно для цього аж 32 дні. Отже, виходило, що поки
Росія мобілізується, Німеччина встигне розправитись з Францією та її сусідами,
Австро-Угорщина ж за цей час зможе затримати Росію на кордоні.
3.
5-12 вересня 1914 р. відбулася битва на Марні (між
англо-французькими і німецькими військами). Після невдалої для союзників Прикордонної битви
і провалу спроб зупинити наступ правого крила німецьких армій у верхів'ях річок
Соммы і Уази англо-французькі війська відійшли за річку Марна на схід від
Парижа. Германське верховне командування (начальник штабу генерал Г. Мольтке) директивою
від 4 вересня поставило завдання створити силами 1-ї і 2-ї армій фронт оборони
для відбиття ударів із заходу (від Парижа) і продовжувати наступ на півдні і
південно-сході силами 3-ї, 4-ї і 5-ї армій. Однак співвідношення сил на фронті
від Парижа до Вердена склалося на користь союзників (56 піхотних і 10
кавалерійських дивізій, 1 082 тисячі осіб, 184 важких гармат проти 44 піхотних
і 7 кавалерійських дивізій німців, 900 тисяч осіб, 436 важких гармат). Причому на західній
ділянці фронту перевага англійців і французів була майже подвійною, адже
французи посилили свій лівий фланг, а німці 26 серпня 1914 були вимушені зняти
два корпуси для перекидання в Східну Пруссію проти російських військ.
6 вересня 1914 р. англо-французькі війська
перейшли у контрнаступ на всьому фронті до Вердена. Внаслідок цього між 1-й і
2-й німецькими арміями утворився пролом шириною 35-40 км, в яку ввійшли 5-я
французька і британська армії. Германське верховне командування фактично втратило
контроль над військами. Несприятлива обстановка, що склалася на фронті,
погрожувала оточенням 2-ї німецької армії. Це змусило її командувача генерала
К. фон Бюлова її правий фланг. До 12 вересня 1914 р. німецькі війська відійшли
за річку Ена і на лінію на схід від Реймса. Поразка німецьких військ на Марні
призвела до провалу німецького стратегічного плану війни, розрахованого на
швидкий розгром противника на Західному фронті.
4.
17 серпня 1914 р. розпочався наступ 1-ї та 2-ї армії
російського Північно-Західного фронту у Східній Пруссії. Результати цього наступу були неоднозначними.
З одного боку 20 серпня 1914 р. в битві під Гумбіненом 1-а російська армія
генерала Ренненкампфа завдала поразки 8-й німецькій армії генерала Притвіца.
Водночас 6-25 вересня 1914 р. в битві на Мазурських 2-а російська армія була
оточена і розгромлена. Втрати росіян склали 245 тис. осіб, в тому числі 135
тис. полоненими. Командуючий 2-ою армією генерал від кавалерії О. В. Самсонов
наклав на себе руки.
5. 18 серпня - 21 вересня 1914 рр. - російські війська Південно-Західного
фронту завдали поразки австро-угорській армії у Галицькій битві. 3 вересня 1914
р. був зайнятий Львів. 21 вересня 1914 р. фортеця Перемишль взята в облогу.
Результат: російські війська зайняли Галичину, де
було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство.
Втрати
австро-угорських військ склали 325 тис. осіб (в тому числі до 100 тис.
полонених); російські війська втратили 230 тис. осіб
Самі австрійці пояснювали військові невдачі тим,
що проти їхніх 1-ї а 4-ї армій діяли п’ять російських.
ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу.
Шановні учні! Уважно прочитайте текст підручника, додаткову
інформацію та заповніть таблицю:
|
Дата
|
Події на Західному
фронті
|
Події на Східному
фронті
|
|
1915 р.
|
|
|
Додаткова інформація
Західний фронт:
Лютий –
березень 1915 р. – зимова
битва в Шампані, невдала спроба французького прориву.
Квітень - травень 1915 р. – друга битва під Іпром
Під Іпром вперше в історії воєн було застосовано
хімічну зброю (хлор). 22 квітня 1915 р. за наказом начальнику німецького
Генерального штабу Фалькенхайну на фронті довжиною в чотири милі була
організована газобалонна атака проти англійців, які утримували Іпрський виступ.
Ввівши в бій канадські резерви, 2-я армія ген. Сміта-Дорріна зупинила
просування німців, але 24 квітня зазнала нової газової атаки. Англійці
відступили на більш укріплену позицію на околицях Іпра, яку насилу утримали.
Англійська армія з союзниками втратила 60 000 офіцерів і солдатів, тоді як
німці – тільки 35 000, що пояснюється застосуванням отруйних речовин.
Вересень –
листопад 1915 р. – осіння
битва в Шампані.
29 вересня 1915 р. після інтенсивної артпідготовки
французька 4-а армія ген. де Лангля де Карі і 2-а армія ген. Петена атакували
німецькі позиції в Шампані, прагнучи перерізати їх комунікації в напрямку з
заходу на схід уздовж р. Ена. Перша атака увінчалася деяким успіхом, французи
захопили тисячі полонених і багато знарядь. Але 30 жовтня 1915 р. німці
контратакували і повернули частину втраченої території і залізничні
комунікації. Битва закінчилася 6 листопада 1915 р. В результаті французи
просунулися приблизно на 2,5 милі в глибину фронту, що не давало їм ніяких
помітних переваг. Втрати французів складали до 145 000 чол. убитими і
пораненими.
Східний фронт:
Березень 1915 р. – останній успіх російських військ в
Карпатах. Здача фортеці Перемишль.
Травень 1915 р. – битва під Тарнувом і Горліце. Початок
Великого німецького наступу.
У 1915 р. за планами німецького Генерального штабу
основні події мали відбутися на Східному фронті. Метою Центральних держав став
першочерговий розгром Росії. 19 квітня (2 травня) 1915 р. фельдмаршал фон
Гінденбург почав наступ на 3-ю російську армію генерала Радко-Дмитрієва силами
11-ї німецької і 3-ї та 4-ї австро-угорської армій. 1 травня 1915 р. ген. фон
Макензен обрушив на Горлицко-Тарновський сектор 700 000 снарядів. Горліце (місто,
розташоване на північний захід від Кракова) було взяте 3 травня 1915 р. Російський
фронт був прорваний, і в полон потрапило 200 000 чол. Для збереження живої сили
росіяни 1 червня 1915 р. відступили, евакуювавши Перемишль. Ген. Брусилів
спробував закріпитися на 40-мильному фронті на Дністрі. Але після цієї
тимчасового перепочинку 9 (22) червня 1915 р. послідувало падіння Львова, 5
серпня 1915 р. - Варшави, а через три тижні - Брест-Литовска (25 вересня 1915
р.). У росіян не було коштів протистояти масованому вогню німецької важкої
артилерії.
1 липня 1915 р. – німецько-австрійський наступ від
Балтики до Сяну.
1 липня 1915 р. розпочався наступ зі Східної
Пруссії (Ріго-Шавельська операція). За місяць боїв російські війська були
витіснені за Німан, германці захопили Курляндію з Митавой і найважливішою
військово-морською базою Либавой, Ковно, впритул підійшли до Ризі.
Успіху німецького наступу сприяла та обставина, що
до літа криза військового постачання російської армії досягла максимуму.
Особливе значення мав так званий «снарядний голод» - найгостріший брак снарядів
для 75-мм гармат. Царство Польське давало Росії близько чверті видобутку
кам'яного вугілля, втрата польських родовищ так і не була скомпенсирована, з
кінця 1915 року в Росії почалася ще й паливна
криза.
9 (22) серпня 1915 р. германці перемістили напрямок головного удару. Тепер
основний наступ відбувався на північ від Вільно, в районі Свенцян. Він був
спрямований на Мінськ (Віленська операція). 27-28 серпня (8-9 вересня) 1915 р. германці,
скориставшись недостатньою щільністю розташування російських частин, зуміли
прорвати фронт (Свєнцянський прорив). Віленська губернія росіянами була
втрачена.
Відхід російських армій тривав й на південь від
зони Свенцянського прориву. У серпні 1915 р. росіянами були залишені
Володимир-Волинський, Ковель, Луцьк, Пінськ. У південній частині фронту
положення було стабільним, адже значні сили австро-угорців були зайняті боями в
Сербії і на італійському фронті. До кінця вересня - початку жовтня фронт
стабілізувався, і на всій його протяжності настало затишшя. Наступальний
потенціал германців був вичерпаний, росіяни почали відновлювати свої сильно
потерпілі під час відступу війська і зміцнювати нові оборонні рубежі.
Результат Великого німецького наступу 1915 р.: До кінця 1915 року Польща була повністю
зайнята Німеччиною. Також германцям удалося захопити Курляндію, фронт впритул
підходив до Риги і далі йшов по Західній Двіні до укріпленого району Двінська. Німцями
були зайняті Ковенська, Віленська, Гродненська губернії, західна частина
Мінської губернії, західна третина Волинської губернії з Луцьком. Австро-угорським
військам вдалося повернути Галичину і Буковину.
Підводна війна:
Лютий 1915 р. – Німеччина оголошує води навколо
Британських островів територією воєнних дій і підводної війни без попередження.
2 лютого 1915 р. – німецький наказ про підводну війну проти
торгового судноплавства.
7 травня 1915 р. - затоплення «Лузітанії»
7 травня 1915 року величезний чотиритрубний англійський
пасажирський корабель «Лузітанія», який здійснював звичайний за розкладом рейс
Нью-Йорк - Ліверпуль, був раптово атакований німецьким підводним човном U-20
недалеко від південного берега Ірландії. Через вісімнадцять хвилин після вибуху
"Лузітанія" повністю занурилася у воду. З 1959 чоловік, що
знаходилися на борту "Лузітанії", загинуло 1198. За офіційною заявою
представників британського уряду, на борту пасажирського корабля не було
озброєння, боєприпасів і військових моряків.
За спогадами свідка трагедії, «яскраве сонце
висвітлювало пароплав і близько тисячі вбитих людей, кидалися від одного борта
до іншого. Команда пароплава розгубилася незважаючи на те, що капітан, стоячи
на містку, до останньої хвилини віддавав накази; пасажири самі кинулися до
рятувальних шлюпок... Коли я опинився на поверхні води, величезний корабель
зник, а кругом на величезному просторі плавали чорні крапки людей. Вдалині
видно були неясні обриси берегів Ірландії. Сонце гріло, але у воді було холодно».
19 серпня 1915 р. – затоплення «Арабіки»
Курс «Всесвітня історія»
Тема 1 «ПЕРЕДУМОВИ
ВИНИКНЕННЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА
ТА ЇЇ НАСЛІДКИ»
Клас: 10-А, 10-Б кл. Донецької загальноосвітньої
історії І-ІІІ ступенів № 14 (для учнів 10-Б кл. – інформаційна картка
російською мовою)
Упорядник: Рибалка Л.Д., учитель історії ДЗОШ № 14
Тема уроку № 3: Військові
кампанії та основні битви 1916 р.
Очікувані результати:
Шановні учні! На цьому уроці ми маємо розглянути
питання:
1.Військові події на Західному фронті:
1.1. Верденська битва.
1.2. Битва на Соммі.
2.Військові події на Східному фронті.
Брусилівський прорив.
Після цього ви зможете:
·
Показувати на карті
основні театри військових дій та основні битви 1916 р.
·
Встановлювати
хронологічну послідовність подій (Західний фронт: Верденська битва, 21 лютого –
грудень 1916 р.; битва при Соммі, 24 червня – 26 листопада 1916 р.; Східний
фронт: Брусилівський прорив, червень – серпень 1916 р.)
Тип уроку: комбінований
Література: Полянський П. Всеcвітня історія. 10 клас. – К.:
Генеза, 2010. - 256 с.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення теми,
дидактичної мети уроку. Мотивація навчальної діяльної
Шановні учні! Літературним
епіграфом до військових подій 1916 р. можна обрати уривок з роману «Вогонь»
Анрі Барбюса, де солдат, опалений вогнем Верденської битви, ділиться з
однополчанами своїми враженнями:
«Бачили б
ви, чим нас пригощали під Верденом, я там був. Тільки «більшаками». От коли
тебе так обстріляють, можеш сказати: «Тепер я знаю, що таке бомбардування».
Цілі ліси скошені, як хліби, усі перекриття пробиті, розгромлені, навіть якщо
на них у три ряди лежали колоди й земля; усі перехрестя политі сталевим дощем,
дороги перевернені догори дригом і перетворені на якісь довгі горби; усюди зламані
обози, розбиті знаряддя, трупи, немов навалені в купу лопатою. Одним снарядом
убивало по 30 осіб; деяких підкидало в повітря метрів на 15; шматки штанів
теліпалися на верхівках ще вцілілих дерев; у Вердені снаряди потрапляли в
будинки через дахи, пробивали два, а то й три поверхи, вибухали внизу, і вся
будка злітала до чорта, а в полі цілі батальйони розсипалися й ховалися від
цього вихору, як беззахисна дичина. На кожному кроці в полі лежали осколки
завтовшки в руку, широчезні; щоб підняти такий залізний черепок, знадобилося б
чотири солдати, а поля <...> — так це були швидше купи скель. <...>
І так цілий місяць»
Запитання: 1. Чому, за вашою думкою, сучасники називали
Верденську битву «Верденською м’ясорубкою»?
2.
Висловіть
припущення, яким був результат Верденської операції. Чи вдалося німцям
розгромити французів? Чи вдалося французам переломити хід Першої світової
війни?
ІІ. Актуалізація знань учнів
за темою «Військові події 1915 р.»
2.1. Західний фронт. Битва під Іпром, квітень –
травень 1915 р.
Уривок зі спогадів солдата Канадського
експедиційного корпусу.
22 квітня 1915 р.
«…Зліва від нас були розташовані французькі
колоніальні частини. Цим нещасним, мабуть, канадці зобов’язані своєю поразкою
цього дня. Вдалині ми побачили хмару, що зростає, неначе з-під землі. Вона була
червоно-зелена і збільшувалася у міру просування. Вона нагадувала туман, що
притискався до землі, заввишки не вище за два метри, що заповнював кожну щілину
і ямку на землі.
Ми не знали, що це таке. Раптово в тумані ми, ті
що перебували в резерві, помітили якісь рухи. Наближаючись до нас, зі
швидкістю, наче саме пекло переслідувало їх, бігли чорні війська з Північної
Африки. Бідолахи, я не звинувачую їх. Це могло примусити бігти будь-яку людину…
Газ наблизився, і вони побігли. Їх офіцери безуспішно намагалися навести лад у
цьому потоці. Здавалося, що їх черевики ледве торкалися землі. На бігу вони
закривали свої обличчя, носи й очі руками, і крізь почорнілі губи, що у декого
потріскалися й кровоточили, вони хрипіли: «Аllemands! Allemands!»
Деякі з наших офіцерів, що розуміли французьку,
зупинивши деяких з них і примусивши себе слухати, просили їх повернутися на
свої позиції. Але вони абсолютно збожеволіли від жаху і не звертали на це
ніякої уваги… Приголомшує швидкість рішення і дії, що продемонстрував наш
капітан. Про те, що за дим рухається у напрямку до нас, він знав не більше, ніж
будь-який солдат. Але у нього був той розум, який діє автоматично в разі
небезпеки, а потім обмірковує. «Намочіть свої хустки водою з фляжок, хлопці!» —
наказав він. Ми всі швидко підкорилися. «Прикладіть хустки до обличчя і
стріляйте як чорти!»
Ми зробили це, і, коли газ наблизився, хустки
прислужилися свого роду тимчасовим респіратором і врятували багато з нас від
страшної смерті. Ми були в резерві, тому постраждали менше, але все ж таки
деякі з нас загинули від цього пекельного продукту. Людина помирає від газу в
страшних муках. Вони стали абсолютно чорними, всі ті, кого я бачив тоді. Чорні,
як начищений черевик, очі, губи, нігті, навіть зуби. З рота йшла піна, як у
скаженого собаки, п’ять – шість хвилин судом і потім — «на захід» (термін
Першої світової, що означав смерть)».
Запитання:
1. Про появу якої новітньої зброї свідчить солдат?
2. Чи розуміли люди, що відбувалося біля Іпру? З
чим вони порівнювали ці явища?
3. Якому винаходу науковців, на вашу думку, дали
поштовх події 22 квітня 1915 р.?
2.2. Східний фронт. Горлицький прорив, травень
1915 р.
Із
«Всесвітньої історії війн» Р. Е. Дюпюї та Т. Н. Дюпюї
Здобуття Перемишля стало значною перемогою росіян,
яка суттєво змінила ситуацію. Перш за все вдалося взяти в полон 120-тисячний
гарнізон, що завдало відчутних утрат супротивникові. Утрачався сам сенс
наступальної операції. <...>
Горлицька наступальна операція тривала 52 дні. Це
була одна з найбільших оборонних операцій у ході війни. У результаті її
проведення росіяни змушені були полишити Галичину. Уперше в ході цієї операції
російське командування в широких масштабах провадило знищення найбільших
важливих об'єктів, транспортних шляхів, запасів продовольства. <...>
Запитання:
1. Назвіть
найважливіші події, які відбувалися на Східному фронті в 1915 рр.
2. Покажіть
на карті (в атласі) території, втрачені російськими військами в наслідок
Великого німецького наступу 1915 р.
2.3. Підводна війна
Р. Гібсон, М. Прендергаст «Німецька підводна війна 1914–1918 рр.»
«У 1914 р. Велика Британія володіла такою
перевагою на океанських просторах, що протягом декількох місяців діяльність
німецького торгового флоту виявилася майже повністю паралізованою. Тому німцям
довелося розраховувати на торговельні судна нейтральних країн, а також на
довоєнні міжнародні договори.
1 листопада 1914 р. між англійцями і німцями
сталася битва неподалік від Коронеля на чілійському узбережжі. Англійці, судна
яких були застарілої конструкції, зазнали поразки, втративши два з чотирьох
кораблів. Тоді з Великої Британії були терміново відправлені на підмогу два
найсучасніші лінійні крейсери, і 8 грудня 1914 р. неподалік Фолклендських
островів англійці узяли реванш. У січні 1915 р. Англійці потопили німецький
крейсер «Блюхер» і завдали пошкоджень ще 2 крейсерам Німеччини. Знищити
військово-морський флот Великої Британії Німеччини не вдалось. Проте у німців
була ще одна ефективна зброя — підводний човен. 18 лютого 1915 р. німецьке
командування оголосило прибережні води Великої Британії воєнною зоною і
заявила, що починає необмежену підводну війну біля берегів Британії та
Ірландії.
1 травня 1915 р. пасажирський лайнер «Лузітанія»
вирушив з Нью-Йорка до Ліверпуля. Того ж дня в нью-йоркських газетах з’явилося
застереження — судна під британським прапором ризикують бути потопленими. Через
шість днів, 7 травня 1915 р., на північний захід від Ірландії лайнер був
підірваний торпедою, випущеною з німецького підводного човна U-20. З двох тисяч
пасажирів «Лузітанії» потонули тисяча двісті, у тому числі 128 американців.
Потоплення «Лузітанії» викликало хвилю
громадського обурення як у Великій Британії, так і в Сполучених Штатах, де до
цього, навпаки, висловлювали невдоволення поводженням англійців з нейтральними
судами».
У 1915 році:
• Потоплено 228 торгових суден Антанти - загальний
тоннаж 651 572 т.
• Потоплено 89 нейтральних кораблів - загальний
тоннаж 120 254 т.
• Німецкі втрати склали 19 підводних човнів (33 %
особистого складу).
Запитання
1. Чи використала Німеччина повною мірою свій
потенціал на морі?
2. Які дії Німеччини на морі викликали найбільше
обурення США та Великої Британії?
ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу.
Шановні учні! Уважно прочитайте текст підручника, додаткову
інформацію та заповніть таблицю:
|
Дата
|
Події на Західному
фронті
|
Події на Східному
фронті
|
|
1915 р.
|
|
|
Додаткова інформація
Західний фронт:
21 лютого – 21 липня 1916 р. – Верденська битва, німецький наступ
24 жовтня – 16 грудня 1916 р. – контрнаступ французів під Верденом.
21 лютого 1916 р. начальник німецького
Генерального штабу ген. фон Фалькенхайн віддав наказ почати силами 5-ї армії (1
млн. осіб) наступ позиції 2-ї французької армії у Вердена. На 15-кілометровій
ділянці прориву німці зосередили 17 дивізій проти двох французьких. Розуміючи,
що французи, натхненні патріотичними почуттями, будуть битися до останнього,
Фалькенхайн планував вести війну на виснаження супротивника. Протягом дня проводилася
найпотужніша артпідготовка, в ході якої були знищені укріплення на передньому
краї французів, що дозволило німцям майже без бою оволодіти ними. Так, 25 лютого
1916 р. форт Дуомон був захоплений німцями. Контратака французів і прицільний
артилерійський вогонь тимчасово призупинив німецький наступ. Однак німцям
вдалося захопити форт Во (6 червня 1916
р.). 11 липня 1916 р. германці зробили рішучу атаку висот, щоб обстрілювати
Верден, але атака не вдалася. Виснажені в ході боїв, німці припинили наступ.
Їхні втрати склали 280 000 чол., тоді як втрати французів склали 315 000 чол.
Через три місяці французькі війська під командуванням ген. Нівеля почали
контрнаступ (24 жовтня 1916 р.), в результаті якого їм вдалося відтіснити
супротивника і повернути форти Во і Дуомон (до 2 листопада 1916 р.). Наступ
продовжувався й далі. Найтриваліша за всю Першу світову війну битва завершилася
18 грудня 1916 р. і не призвела до істотної зміни ситуації на фронті. Французи
вийшли на рубежі, займані ними в лютому 1916 р.. Загальні втрати французів
склали 542 000 чол., німців - 434 000
чол.
1 липня (за іншими даними 24 червня) -18 листопада 1916
р. – битва при Соммі
4-я англійська армія в північній частині Західного
фронту, 16-а і 10-я французькі армії в
південній частині фронту перейшли в наступ між Аррасом і Сен-Кантеном. Це була
горбиста місцевість, де після марнского відступу 1914 р. окопалися німці. Після
тижневого артобстрілу 1 липня 1916 р. англійці атакували німців силами 18
дивізій в напрямку Бапома, а французи силами 16 дивізій в напрямку Перона.
Зустрінуті ураганним вогнем німців англійці втратили близько 60 000 чол.,
просунувшись менше ніж на 1 км.
Хоча 6-я французька армія ген. Файоля прорвала оборону фон Бюлова, незабаром
стало ясно, що прорив глибокоешелонованої оборони німців на великій ділянці
неможливий. Навіть перша за період війни танкова атака 15 вересня 1916 р. не
принесла помітного успіху англо-французьким військам. До 18 листопада 1916 р.
союзники просунулися всього на сім миль в глибину, тоді як їхні втрати склали 418 000 чол. у англійців і
195 000 чол. у французів. Німці втратили 650 000 чол. убитими і пораненими.
Східний фронт:
22 травня (4 червня) - 31 липня (13 серпня) 1916 р. – Брусилівський прорив, наступальна
операція військ російського Південно-Західного фронту
Згідно з рішенням конференції держав Антанти в
Шантійі (березень 1916 р.) російське командування планувало почати в середині
червня 1916 року наступ силами всіх трьох фронтів. За директивою Ставки
Верховного головнокомандуючого російськими військами імператора Миколи II від
11 (24) квітня 1916 року, головний удар мали нанести війська Західного фронту з
району Молодечно на Вільно. Силами Північного фронту планувався допоміжний удар
з району Двінська на південний захід, а Південно-Західного фронту - з району
Рівне на Луцьк.
У травні 1916 року, в зв'язку з поразкою
італійської армії під Трентіно, союзники звернулися до Росії з проханням
прискорити підготовку наступу. Микола II вирішив почати наступ
Південно-Західного фронту на два тижні раніше встановленого терміну. Задумом
командування Південно-Західного фронту (командувач А.А. Брусилів) передбачалося
замість звичайного для того часу таранного удару всіма силами на одному
напрямку нанести всіма арміями фронту одночасні удари з метою скувати резерви
противника. При цьому головний удар з метою прориву лінії фронту повинна
була завдати правофлангова 8-а армія генерала А.М. Каледіна. В цілому
Південно-Західний фронт мав перевагу над австро-німецькими військами в живій
силі - 578 тисяч багнетів проти 448 тисяч, але поступався у важкій артилерії -
168 знарядь проти 545. Лінія фронту проходила від річки Стир на півночі до
румунського кордону на півдні майже по прямій лінії. На півночі фронтова смуга
проходила по лісах і болотах Полісся, на півдні та в центральній частині по
передгір'ях Карпат.
О. Брусилів ретельно підготував наступ: постійно
велася розвідка, в тому числі і повітряна, був розроблений детальний план
артилерійської підготовки, проведено навчання військ з подолання укріплених
позицій. Наступ розпочався 22 травня 1916 р. одночасно у смузі всіх армій
фронту після багатогодинної артилерійської підготовки, що тривала від 6-8 годин
(11-а і 9-а армії) до 29 годин (8-а армія) і навіть 46 годин (7-а армія).
8-а армія О. Каледіна, прорвавши фронт на
16-кілометровій ділянці Носовичи - Корито («Луцький прорив»), 25 травня (7
червня) зайняла Луцьк. До 2 (15) червня Каледін закінчив розгром 4-ї
австро-угорської армії ерцгерцога Йосипа Фердинанда Габсбурга і просунувся на
захід на 65 км.
Потім 8-а армія, вичерпавши армійські та фронтові резерви, зустріла в районі
Киселин запеклий опір німецьких військ, терміново перекинутих з Франції та з
інших ділянок Східного фронту. Незважаючи на сильні контрудари німецьких груп
генералів Марвица, Фалькенхайма і Бернгарди, 8-а армія в оборонних боях 3-22
червня (16 червня - 5 липня) втримала
захоплені позиції.
Лівофлангова 9-а армія генерала П.А. Лечицкого
прорвала фронт на 11-кілометровій ділянці Онут - Доброноуц, розгромила 7-ю
австро-угорську армію генерала Пфланцер-Бальтина, 5 (18) червня 1916 р. вона
зайняла Чернівці, в червні-липні 1916 р. очистила від противника всю Буковину і
до 31 липня (13 серпня) вийшла у верхів'я ріки Прут.
Вдалий початок літнього наступу не було підтримано
іншими фронтами. Дві спроби наступу військ Західного фронту 2 (15) червня і
20-26 червня (3-9 липня)і військ Північного фронту 20-26 червня (3-9 липня)
закінчилися повною невдачею.
Результат: австрійці втратили в травні - серпні 1916
р. до 1,5 млн. чоловік, в тому числі понад 400 тисяч полонених, російські
війська втратили близько 0,5 млн осіб. Російські війська захопили 581 знаряддя,
близько 1800 кулеметів, близько 450 і мінометів. В результаті Брусиловського
прориву сили австро-угорської армії було настільки підірвані, що до кінця війни
вона вже не могла вести активні дії. Під впливом Брусилівського прориву Румунія
зважилася вступити у війну на боці Антанти. Наступ під керівництвом А.А.
Брусилова стало новою формою прориву фронтових позицій.
ИНФОРМАЦИОННАЯ КАРТОЧКА
|
Дата
|
Події на Західному
фронті
|
Події на Східному
фронті
|
|
1915 р.
|
февраль – март 1915 г. – зимняя
битва в Шампани, неудачная попытка французского наступления.
|
март 1915 г. – последний
крупных успех российских войск в Карпатах. Сдача гарнизона крепости
Перемышль.
|
|
апрель
- май 1915 г.
– вторая битва под Ипром. Первое применение химического оружия (хлор) в истории
войн (22 апреля).
Результат: гибель 60 000 англичан и французов.
|
май 1915 г. – битва под Тарнувом и
Горлице. Начало Великого немецкого наступления.
Результат: в плен попало 200
000 российских солдат. 9 (22) июня 1915 г. был оставлен Львов
1 июля 1915 г. – немецко-австрийское
наступление от Балтики до Сяна:
-июль, Риго-Шавельская операция
– вытеснение российских войск из Восточной Пруссии за р. Неман, захват
немцами Курляндии с Митавой, Ковно (сейчас Каунас, Литва),
-август, Виленская операция, Свенцянский прорыв – вытеснение российских
войск из Виленской губернии (сейчас Вильнюс,
Литва), занятие австро-немецкими войсками Владимира-Волынского, Луцка
(Волынь).
Результат: Россия потеряла
Польшу, Ковенскую, Виленскую (Литва), Гродненскую, западную часть Минской
(Белоруссия), западную часть Волынской губерний. Австро-Венгрии удалось
возвратить Галичину и Волынь.
|
|
|
29 сентября – 6 ноября 1915 г. – осенняя
битва в Шампани. Неудачная попытка французских армий прорвать немецкий фронт
вдоль р. Эна.
Результат: а продвижение на 2,5 мили французы
заплатили до 145 000 чел. убитыми и раненными.
|
|
|
|
1916 г.
|
21 февраля – 21 июля 1916 г. –
Верденская битва, немецкое наступление на Верден
Результат: Имея численный
перевес (17 немецких против 2 французских дивизий), немцы овладели фортом
Дуомон (25 февраля). После длительной осады сдался форт Во (6 июня 1916 г.).
Потери немцев 280 тыс.чел.,
французов – 315 тыс. чел.
|
|
|
1 июля (по другой версии 24 июня) -18 ноября
1916 г.
– битва при Сомме. Первая в истории войн танковая атака (15 сентября)
Результат: атака немецких
позиций силами 4-й английской и 16-й, 10-й французских армий не дала
результата. За продвижение на 1
км англичане заплатили 60 000 убитыми и ранеными.
Общие потери французов – 195 000, англичан - 418 000 чел., немцев - 650 000 чел.
|
22 мая (н.ст. 4 июня) - 31 июля (н.ст.13
августа) 1916 г.
– Брусиловский прорыв, наступательная операция войск российского
Юго-Западного фронта
Появление новой военной тактики: вместо
таранного удара всеми силами в одном направлении – одновременные удары в
разных участках фронта с целью сковать резервы противника.
Результат: австрийцы потеряли.
до 1,5 млн. чел., в том числе 400 тысяч пленными, российские войска потеряли
около 0,5 млн. чел. Российские войска заняли большую часть Галичины (без
Львова), Буковину, Вновь было создано Галицко-Буковинское
генерал-губернаторство
|
|
|
24 октября – 16 (18) декабря 1916 г. –
контрнаступление французов под Верденом.
Результат:
Французским войскам удалось возвратить форты Во и Дуомон. 18 декабря 1916 г. они выли на
рубежи, к-е занимали в феврале 1916
г. Общие потери французов - 542 000 чел., немцев - 434 000 чел.
|
|
IV. Домашнее задание
1. Укажите название стратегии, которой
придерживалась Германия в начале Первой мировой войны
А. «странная
война» Б. «позиционная война»
В. «подводная
война» Г. «маневренная война»
2. Какой военно-политический союз европейских
государств возник первым?
А. Четвертной
союз Б. Антанта
В. Тройственный
союз Г. Англо-японский союз
3. Что стало поводом к началу войны?
А. Балканские войны Б. Убийство Франца Фердинанда
В. Создание Антанты Г. Концентрация войск на границах Германии
4. Когда состоялась Галицкая битва?
А.
1914 г. Б.1915 г. В.1916 г.
Г. 1917 г.
5. Когда началась Первая мировая война?
А. 1 августа 1918г. Б. 3 августа 1918г.
В.28 июня 1918г. Г. 4 августа 1914г.
6. Какие страны входили в военный блок
"Антанта"?
А. Россия, Германия, Англия Б. Россия, Англия, Франция
В.
Россия, Австро-Венгрия, Англия Г. Англия, Франция, Австро-Венгрия
7. В каком году оформился военно-политический
блок Антанта?
А.1904-1906 Б. 1904-1907 В. 1905-1907 Г. 1905-1908
8.
Какое государство не воевало на стороне
Четверного союза?
А. Болгария Б. Турция В. Австро-Венгрия Г. Италия
9. Для каких из перечисленных стран Первая
мировая война не была захватнической?
А. Франция, Сербия Б. Италия, Россия
В. Бельгия, Сербия Г. Бельгия, Россия
10. Как называется насильственное
присоединение, захват одним государством территории или части
территории другого государства?
А. Аннексия Б. Контрибуция
В. Депортация Г. Демилитаризация
11. Какая битва перечеркнула план Шлиффена Германии?
А. битва на р. Марне Б. битва на р.Сомме
В. Битва под Ипром Г. Битва под Верденом
12. Назовите государство – члена
Тройственного союза, которое не вступило в войну на стороне своего блока.
А.
Япония Б. Турция В. Италия Г. Испания
Відповіді надсилати на електронну
адресу: rybalka.mila@mail.ru
Немає коментарів:
Дописати коментар