Конспект уроку № 7 для 10-А, 10-Б кл. Історія України, тиждень 4

Тема 1 «Україна на початку ХХ ст.».

Клас: 10-А, 10-Б Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 14 (для учнів 10-Б кл. додається інформаційна картка російською мовою)

Упорядник: Рибалка Л.Д., учитель історії ДЗОШ № 14

Тема уроку № 7: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.

Очікувані результати:

Шановні учні! На цьому уроці ми маємо розглянути питання:

·                   Україна у складі Австро-Угорської імперії. Місце української економіки в економіці імперії. Посилення міграції  українського селянства.

·                   Процес політизації українського суспільства і національного руху

·                   Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій «Сокіл» і «Січ».

Після цього ви зможете:

·                   Називати у хронологічній послідовності основні явища економічного, політичного і культурного життя.

·                   Правильно застосовувати та пояснювати  на прикладах поняття та терміни: індустріальне суспільство, політизація українського національного руху, міграції населення, політична партія.

·                   Описувати прояви індустріалізації на початку ХХ ст..

·                   Порівнювати  прояви і процеси модернізації  повсякденного життя населення Наддніпрянської України та західноукраїнських земель.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Література: Реєнт О., Малій О. Історія України: Рівень стандарту, академічний рівень. 10 клас. - К.: Генеза, 2010. - 240 с.

Шановні учні! Якщо ви не маєте можливості працювати з підручником, то можете використовувати фрагменти тексту підручника (параграф 7), що містить конспект уроку.

Зверніть увагу на те, що перевірочна робота  за цією темою знаходиться в іншій публікації (конспект уроку № 8).

ХІД УРОКУ

І. Повідомлення теми, дидактичної мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Чому Галичину початку ХХ ст. називали «українським П’ємонтом»? Чи згодні ви з цим твердженням?

ІІ. Актуалізація навчального матеріалу (урок № 1 «Особливості формування індустріального суспільства в українських землях у складі Російської імперії»)

2.1. Локалізація подій у просторі.

- Співвіднесіть великі міста – центри сучасних областей України з назвами історико-етнографічних областей:

1) Східна Галичина

2) Північна Буковина

3) Закарпаття

А. Львів

Б. Мукачеве

В. Станіслав (зараз Івано-Франківськ)

Г. Тернопіль

Д. Ужгород

Е. Чернівці

Перевірте себе!

1) Східна Галичина – А. Львів. В. Станіслав. Г. Тернопіль

2) Північна Буковина –Е. Чернівці

3) Закарпаття – Б. Мукачеве. Д. Ужгород

- Знайдіть на карті вищезазначені міста. У складі якої держави вони перебували на початку ХХ ст.?

Відповідь: західноукраїнські землі перебували у складі Австро-Угорської імперії

2.2. Робота з поняттями «модернізація суспільства», «монополізація економіки». Заповнення 2-го стовпчику таблиці.

	Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст.
	У складі Російської імперії	У складі Австро-Угорської імперії
Проми-словість Провідні галузі	1. Цукрова (в Україні видобувається 80 % сахара Російської імперії). 2. Вугледобувна (в Україні видобувається 70 % вугілля Російської імперії). 3. Залізорудна (в Україні видобувається 57,2 % залізної руди Російської імперії). 4. Металлургійна (в Україні видобувається 52 % чавуну Російської імперії) Але в Україні знаходилося лише 15% потужностей у виробництві готових товарів Російської імперії
Організація промислового виробництва	Високий рівень концентрації промислового виробництва (під час економічної кризи 1900-1903 рр. закрилося 2,5 тис. дрібних і середніх підприємств). Виникнення монополістичних об’єднань – синдикатів: 1902 р. – «Продамет», «Трубдопродажа», «Продвагон» 1904 р. – «Продвугілля»
Соціальна структура	Зростання міського населення (підприємці, наймані працівники). Кількість міст – 130, зокрема, Одеса (404 тис. мешканців), Київ (248 тис.), Харків (174 тис.) - чисельність робітників у 1901 р. – 360 тис. осіб. Однак українці складають лише третину міських мешканців.
Сільське господарство	1. Збереження поміщицького землеволодіння (належало 64,5 % приватної землі) 2.Деградація поміщицьких господарств і перехід земельної власності до рук підприємців (до 1905 р. поміщики Півдня продали 3,2 млн. десятин землі, або половину, в Україні – 5.4 млн. десятин, або 34,2 %) 3. Зростання селянського малоземелля (3 млн. дворів маються 20 млн.десятин, або 6.5 десятин на двір) 4. Міграція селян до міст та в східні регіони Російської імперії 5. Поглиблення соціальної диференціації сере селянства: куркулі (15,8десятин), середняки (7,2 десятин), бідні (3,7 десятин)

Шановні учні! Наприкінці сьогоднішнього уроку ми маємо заповнити 3 стовпчик таблиці («Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австро-Угорської імперії» та порівняти процеси модернізації суспільного життя на початку ХХ ст. в обох імперіях.

ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу

3.1. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст. Промисловість.

Шановні учні! Уважно прочитайте текст підручника (п.1 параграфа 7, с.41-42) та знайдіть відповіді на наступні питання:

№ 1. Основним заняттям населення Західної України на початку ХХ ст.:   А.  Промислове виробництво

Б. Торгівля та фінанси

В. Сільське господарство

№ 2. В економіці західноукраїнських земель на початку ХХ ст. домінували:   А. Великі промислові підприємства

Б. Невеликі підприємства ремісничого типу

В. Мануфактури

№ 3. Основне місце у розвитку західноукраїнської промисловості початку займали галузі _____________________  і _____________________.

№ 4. Центром видобутку нафти в західноукраїнських землях було місто:

А. Галич

Б. Борислав

В. Дрогобич

№ 5. Основний прибуток від нафтових родовищ Прикарпаття отримували:

А. Німці та англійці

Б.Місцеві підприємці українського походження

В. Поляки

№ 6.  Новий період у розвитку нафтодобування в Західній Україні припадає на початку ХХ ст. Про це свідчить (3 відповіді):

А.Збільшення кількості шахт-колодязів

Б. Ліквідація шахт-колодязів

В. Зменшення  чисельності професійних робітників

Г. Нововведення в технічному забезпеченні

Д. Падіння відсотка видобутку нафти

Е. Нові методи видобутку нафти

№7. Назвіть монопольні об’єднання, які існували на західноукраїнських землях на почату ХХ ст.:

А. «Мундус»

Б. ________

В. ________

Г. ________

Текст підручника: «Характер економіки та специфіка розвитку західноукраїнських земель на початку XX ст. були обумовлені їхнім перебуванням у складі Австро-Угорської імперії. Галичина й Буковина для Австрії, а Закарпаття для Угорщини були насамперед джерелом сировини (нафта, деревина тощо). Будівництво залізниць лише сприяло експлуатації природних багатств краю, а насичення регіону товарами з центральних і західних провінцій розорювало місцевих кустарів, ремісників та дрібних підприємців. Провідними галузями виробництва залишалися нафтодобувна та деревообробна. Напередодні Першої світової війни нафтопромисли Борислава й Дрогобича давали 5 % світового видобутку нафти. При цьому лише третину нафти переробляли на місці, а решту вивозили до метрополії.

Експортні пропозиції на ліс стимулювали деревообробну промисловість. Зростала чисельність найманих робітників. На промислових підприємствах Західної України працювало за наймом 300 тис. чол., 63 тис. чол. – у деревообробній промисловості. З 1905 р. тривалість робочого дня обмежувалася 10 годинами.

На початку XX ст. відбувалося стрімке проникнення іноземного капіталу в економіку краю. Найбільшими серед 50 акціонерних товариств були канадсько-німецьке «Галицько-Карпатське товариство», австро-англійська «Східниця», англійська «Галичина», англо-австро-німецький нафтовий концерн. На Закарпатті діяв австро-американський синдикат «Мундус», у Сваляві – угорське об’єднання промисловців «Сольва».

Інші галузі промисловості (взуттєве, швейне, килимарське виробництво) розвивалися на рівні дрібних підприємств (5–10 робітників)»

Перевірте себе!

№ 1. Основним заняттям населення Західної України на початку ХХ ст.:

В. Сільське господарство

№ 2. В економіці західноукраїнських земель на початку ХХ ст. домінували:

Відповідь: Б. Невеликі підприємства ремісничого типу

№ 3. Основне місце у розвитку західноукраїнської промисловості початку займали галузі:  нафтодобувна  і  деревообробна.

№ 4. Центром видобутку нафти в західноукраїнських землях було місто:

Відповідь: В. Дрогобич

№ 5. Основний прибуток від нафтових родовищ Прикарпаття отримували:

Відповідь: А. Німці та англійці

№ 6. Новий період у розвитку нафтодобування в Західній Україні припадає на початку ХХ ст. Про це свідчить (3 відповіді):

Б. Ліквідація шахт-колодязів

Г. Нововведення в технічному забезпеченні

Е. Нові методи видобутку нафти

№7. Назвіть монопольні об’єднання, які існували на західноукраїнських землях на почату ХХ ст.:

А. «Мундус»

Б. «Галицько-Карпатське товариство»

В. «Сольва»

Г. «Галичина»

\

3.2. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст. Сільське господарство. Міграції населення

Шановні учні! Уважно прочитайте текст підручника (п.1 с. 43, с.44 п.2 параграфа 7) та знайдіть відповідь на питання:

№ 1. Ринкові відносини у сільському господарстві Західної України на початку ХХ ст. сприяли (2 відповіді):

А. Зростанню чисельності селянства

Б. Розшаруванню селянства

В. Підвищенню рівня еміграції та сезонної міграції

Г. Вдосконаленню умов праці селян

Д. Закріпаченню селян

№ 2. Наслідками кабальних умов експлуатації, безземелля західноукраїнських селян на початку ХХ ст. стала ______________.

№ 3. «Заробітчанами» називали:

А. Людей, що виїжджали на сезонні роботи

Б. Людей, які влаштовувалися на роботу до панських маєтків.

В. Людей, які працювали на нафтових родовищах.

№ 4. Західноукраїнські селяни під час страйку 1902 р. вимагали (2 відповіді):

А. Скасування кріпацтва

Б. Підвищення заробітної плати

В. Заміни грошової платні на продуктову

Г. Скасування перепон на еміграцію до Америки

Д. Надання рівних прав представникам різних верств населення

№ 5. Виберіть положення, що характеризують становище західноукраїнських селян на початку ХХ ст. (5 в.):

А Зростання майнової диференціації селянства

Б. Встановлення 8-годинного робочого дня

В. Відокремлення фермерських господарств

Г. Домінування кабальних форм експлуатації населення

Д. Відкриття селянських банків

Е. Зростання еміграції

Є. Поширення кооперативного руху

Ж. Зростання сезонної міграції

Текст підручника: «Українське населення регіону займалося переважно сільським господарством (90 % працюючих). Незважаючи на трудову еміграцію, проблема аграрного перенаселення не зникла. Причиною цього було збільшення кількості малоземельних селян. У 1859 р. середній розмір селянського наділу становив у Східній Галичині 12 акрів, у 1902 р. – 6 акрів. Дрібні селянські господарства становили 80 %. Частка бідняків зросла за цей час з 68 до 80 %. Тим часом 2400 поміщиків володіли 40 % орних земель.

Борговий тягар розорював десятки тисяч господарів. Лише у 1910 р. в Галичині за борги було продано 27,2 тис. селянських господарств. Протягом 1903–1911 рр. така сама доля спіткала 10 тис. селян Буковини.

Становище українців на підавстрійських землях на початку XX ст. залишалося надзвичайно складним. Управління в регіоні здійснювали галицький сейм та угорська адміністрація. Дискримінація українців пронизувала все суспільне життя.

Нестерпне становище підштовхувало селян до рішучих дій, оскільки вони не бажали надалі вирішувати свої матеріальні проблеми тільки вирушаючи на еміграцію. У 1902 р. почався масовий бойкот жнив, який охопив понад 100 тис. сільськогосподарських робітників. Координували дії страйкарів місцеві комітети. Польські магнати намагалися надати бойкоту етнічного забарвлення, використати ситуацію для дискредитації українців. Та зрештою вони пішли на поступки, збільшили платню, і селяни здобули першу велику перемогу.

Безземелля й малоземелля, безробіття через надлишок праце здатного населення, хронічне голодування, нестерпні податки відчувалися тут гостріше, ніж у Наддніпрянській Україні. Оскільки здавна заселені українцями Східна Галичина, Північна Буковина й Закарпаття були найвіддаленішою східною околицею Австро-Угорської імперії, правлячі кола держави були неспроможні запропонувати щось реальне для забезпечення українських селян вільними землями. Таких земель держава практично не мала, тому й не чинила перешкод переселенню українців за кордон. Західноукраїнські емігранти не осідали в інших країнах Європи, де вільних земель давно не існувало, а вирушали на Американський континент. У 1890–1914 рр. понад 500 тис. українців Галичини емігрували до США, Південної Америки і Канади в пошуках роботи.

На нових територіях українські емігранти намагалися зберегти національні традиції – і в будівництві житла, і в декоративно-ужитковому мистецтві. Особливості громадського побуту поселенці утверджували ті самі, що були на батьківщині. Так само вони справляли весілля, хрестини, похорони, відзначали народні й релігійні свята».

Перевірте себе!

№ 1 Ринкові відносини у сільському господарстві Західної України на початку ХХ ст. сприяли:

Б. Розшаруванню селянства

В. Підвищенню рівня еміграції та сезонної міграції

2.Наслідком кабальних умов експлуатації, безземелля західноукраїнських селян на початку ХХ ст. стала еміграція.

3.«Заробітчанами» називали:

А. Людей, що виїжджали на сезонні роботи

4Західноукраїнські селяни під час страйку 1902 р. вимагали:

Б. Підвищення заробітної плати

Г. Скасування перепон на еміграцію до Америки

№ 5. Виберіть положення, що характеризують становище західноукраїнських селян на початку ХХ ст.:

А. Зростання майнової диференціації селянства

В. Відокремлення фермерських господарств

Е. Зростання еміграції

Є. Поширення кооперативного руху

Ж. Зростання сезонної міграції

3.3. Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель на початку ХХ ст. Кооперативний рух

Шановні учні! Прочитайте текст підручника (п.2 параграфа 7, с.45-46) та знайдіть відповіді на питання:

№ 1. Діячі « ________» стали ініціаторами створення __________, що стали осередками економічного життя західноукраїнських земель на почату ХХ ст.

№ 2. На початку ХХ ст. в Західній Україні були створені нові кооперативи (2 відповіді):

А. «Союз визволення народу»

Б. «Союз молочарських союзів»

В. «Союз для продажу тварин»

Г. «Союз меча й орала»

Д. «Союз кооператорів»

№ 3. На початку ХХ ст. деякі західноукраїнські кооперативи:

А. Об’єдналися в союзи

Б. Ліквідувалися

В. Перетворювалися на державні підприємства

№ 4. «Ревізійний союз українських кооперативів» початку ХХ ст. перетворився на:

А. Перевіряв фінансову діяльність кооперативів

Б. Досліджував розподіл іноземних інвестицій

В. Керував кооперативним рухом

№ 5. Значення кооперативного руху  в західноукраїнських землях на початку ХХ ст. полягало (2 відповіді):

А. У наданні гуманітарної допомоги селянам.

Б. Наданні фінансової допомоги селянам

В. Призупиненні процесу втрати селянами землі та перетворення їх на пролетаріат

Г. Активізації процесу втрати селянами землі і перетворення їх на пролетаріат

Д. Ліквідації дефіциту промислових товарів

Текст підручника: «Погіршення економічного становища селянства обумовило розвиток кооперативного руху. У передвоєнний час у Західній Україні діяло близько 500 кредитних, споживчих, збутових кооперативних спілок. Кооперативи, крім суто господарського, мали й суспільний характер, займалися культурно-просвітницькою роботою. У 1899 р., щоб навчити селян сучасних методів господарювання, відомий галицький діяч Є. Олесницький заснував товариство «Сільський господар», яке в 1913 р. налічувало вже понад 32 тис. членів. Але найчисленнішими серед кооперативів були кредитні спілки, які надавали десятивідсоткові позички і тим самим рятували українських селян від здирництва лихварів. У 1895 р. у Львові було відкрито страхове товариство «Дністер». На 1907 р. воно мало 213 тис. клієнтів. Зростання кооперативів привело до організації в 1904 р. Центральної асоціації українських кооперативів, що мала близько 550 філій та 180 тис. членів.

Західні українці нарешті почали ставати господарями на власній землі, їм удалося досягти того, чого не вдалося досягти наддніпрянцям, – установити тісні гармонійні взаємини між інтелігенцією і селянством, вийти на провідні позиції у фінансово-економічному житті Галичини.

Кооперація допомагала українцям вистояти у голодні роки, згуртувала їх і стала однією з важливих форм національного руху».

Перевірте себе!

№ 1. Діячі «Просвіт» стали ініціаторами створення кооперативів, що стали осередками економічного життя західноукраїнських земель на почату ХХ ст.

№ 2. На початку ХХ ст. в Західній Україні були створені нові кооперативи:

Б. «Союз молочарських союзів»

В. «Союз для продажу тварин»

№ 3. На початку ХХ ст. деякі західноукраїнські кооперативи:

А. Об’єдналися в союзи

№ 4.  «Ревізійний союз українських кооперативів» початку ХХ ст. перетворився на:

В. Керував кооперативним рухом

№ 5. Значення кооперативного руху  в західноукраїнських землях на початку ХХ ст. полягало:

Б. Наданні фінансової допомоги селянам

В. Призупиненні процесу втрати селянами землі та перетворення їх на пролетаріат

3.4. Політичне становище західноукраїнських земель на початку ХХ ст.

Шановні учні! Прочитайте текст підручника (п.3 параграфа 7, с.46-47) та знайдіть відповідь на питання:

№ 1. На початку ХХ ст..  західноукраїнських землях розгортається рух за _____________ Галичини.

№ 2. Риси, притаманні національно-визвольному руху Західної України початку ХХ ст. (2 відповіді):

А. Активність населення по всій території Західної України

Б. Більша активність руху в Галичині

В. Невелика активність руху в Закарпатті

Г. Низька активність руху по всій території Західної України

Д. Велика активність руху в Закарпатті

№ 3. До представників українського національно-визвольного руху в Західній Україні початку ХХ ст. належали (2 відповіді):

А. А. Коцко

Б. М. Міхновський

В. С. Петлюра

Г. А. Волошин

Д. А. Шептицький

№ 4. Основною вимогою українських депутатів в Галицькому сеймі та австрійському парламенті на початку ХХ ст. було:

А. Надання державного суверенітету Східній Галичині

Б. Проведення соціальних реформ, поліпшення економічного становища.

В. Надання українським землям політичної автономії у складі Австро-Угорщини

№ 5. Визначить, які факти відносяться до руху за загальне виборче право в Західній Україні на початку ХХ ст. (4 відповіді):

А. Збір підписів під зверненням до імператора

Б. Реформа парламенту 1907 р.

В. Жіночі страйки за рівність у правах з чоловіками

Г. Селянський страйк 1902 р.

Д. Створення «боївок» в університеті

Е. Львівське селянське віче 1906 р.

Є. Досягнення українсько-польського компромісу

Ж. Фальсифікація результатів виборів до парламенту

З. Спроба вбивства А. Потоцького

И. Поширення кооперативного руху

№ 7. Студенти Львівського університету на початку ХХ ст. вимагали:

А. Підвищення стипендії.

Б. Безкоштовних гуртожитків

В. Створення паралельних груп для навчання українською мовою

№ 8. Західноукраїнські студенти на початку ХХ ст. виборювали право на створення у м. Львові _________________________.

Текст підручника: «Успіхи народовців у соціально-економічній сфері призвели до їхнього переважання в політичному житті Західної України. У 1899 р. народовці на чолі з Є. Левицьким та В. Охримовичем (до них приєдналися М. Грушевський та І. Франко, який покинув ворогуючих між собою радикалів) утворили Українську національно-демократичну партію (УНДП). Новостворена політична сила проголосила своєю стратегічною метою національну незалежність, a однією з найближчих цілей – автономію у складі Австро-Угорщини. Поміркована орієнтація та підтримка з боку «Просвіти» робили УНДП найчисленнішою та найвпливовішою партією Галичини. Щоб завоювати підтримку селян, партія організовувала народні віча, на яких обговорювалися актуальні соціально-політичні та економічні питання. УНДП робила кроки в напрямі зближення з наддніпрянськими українцями. Так, у спеціальній резолюції партія зазначала: «Будемо підтримувати, скріпляти та розвивати почуття національної єдності з російськими українцями та змагати до витворення разом з ними культурної одноцільності; будемо серед російських українців підтримувати такі змагання, що ведуть до перетворення абсолютистичної російської держави в конституційно-федералістичну, оперту на автономії національностей».

Мешканці Західної України не сприймали марксизму, який намагалися пропагувати в краї М. Ганкевич та С. Вітик, котрі заснували тут Соціал-демократичну партію. З іншого боку, зростання політичної свідомості галичан спричинило занепад русофілів, молодше покоління яких проголосило новий курс на цілковите ототожнення з Росією. Саме на противагу українофілам було засновано Російську національну партію, яка отримувала дотації від царського уряду.

Українська громадськість Галичини не відмовлялася від політичних форм боротьби. Одним з її напрямів стала боротьба за проведення виборчої реформи. Українці вважали, що  представництва у віденському парламенті й галицькому сеймі дадуть змогу відстояти свої права. Усупереч спротиву польської верхівки у Відні та в Галичині (1907) було запроваджене загальне голосування. Це збільшило українське представництво в парламенті до 27 депутатів у 1907 р. та в галицькому сеймі до 32 депутатів у 1913 р.

Болючим залишалося й питання відкриття українського університету. Вимоги скасувати національні обмеження у Львівському університеті не дали результатів. Тому українські студенти почали обстоювати ідею створення окремого університету. На хвилі протистояння між українськими та польськими студентами звичним явищем стали бійки та сутички. Відтак українці стали масово залишати університет. Уряд пообіцяв відкрити університет для українців. Але на заваді цьому стала війна.

Ще один сплеск міжнаціональної конфронтації викликало вбивство українським студентом М. Січинським губернатора А. Потоцького  1908 р. Польські націоналісти використали цей терористичний акт для антиукраїнської кампанії. Однак консолідованому польському табору протистояли представники української інтелігенції, згуртовані навколо Національно-демократичної партії, товариства «Просвіта», молодіжних спортивних організацій»

Перевірте себе!

№ 1. На початку ХХ ст. західноукраїнських землях розгортається рух за автономію Галичини.

№ 2. Риси, притаманні національно-визвольному руху Західної України початку ХХ ст.:

Б. Більша активність руху в Галичині

В. Невелика активність руху в Закарпатті

№ 3. До представників українського національно-визвольного руху в Західній Україні початку ХХ ст. належали:

Г. А. Волошин

Д. А. Шептицький

№ 4. Основною вимогою українських депутатів в Галицькому сеймі та австрійському парламенті на початку ХХ ст. було:

В. Надання українським землям політичної автономії у складі Австро-Угорщини

№ 5. Визначить, які факти відносяться до руху за загальне виборче право в Західній Україні на початку ХХ ст.:

А. Збір підписів під зверненням до імператора

Г. Селянський страйк 1902 р.

Д. Створення «боївок» в університеті

Ж. Фальсифікація результатів виборів до парламенту

№ 7. Студенти Львівського університету на початку ХХ ст. вимагали:

В. Створення паралельних груп для навчання українською мовою

№ 8. Західноукраїнські студенти на початку ХХ ст. виборювали право на створення у м. Львові українського університету.

3.5. Створення та діяльність молодіжних спортивно-громадських організацій.

Шановні учні! Уважно прочитайте текст підручника (п.3 параграфа 7, с.48-49) та знайдіть відповіді на питання:

№ 1. Виключить зайве:

А. «Січ» Б. «Сокіл»   В. «Пласт»    Г. «Просвіта»

№ 2. Приведіть у відповідність назви західноукраїнських молодіжних організацій початку ХХ ст. і напрямок їхньої діяльності:

1)     «Молода Україна»

2)     «Сокіл»

3)     «Пласт»

А. Фізкультурно-спортивний

Б. Культурно-просвітницький

В. Військово-фізичний.

№ 3. І. Боберський – це:

А. Організатор сокільсько-січового руху

Б. Засновник організації «Пласт»

В. Організатор «Просвіт»

№ 4. Виберіть положення, що характеризують національно-політичне життя в західноукраїнських землях на початку ХХ ст.:

А. боротьба за загальне виборче право

Б. створення «Просвіт»

В. рух за створення українського університету

Г. повноправний розвиток української мови

Д. придушення українцями польського національно-культурного руху

Е. створення молодіжних військово-спортивних організацій

Є. створення молодіжних культурних організацій

Ж. створення молодіжних спортивних організацій

З. створення українських збройних частин народної міліції

И. зростання національної свідомості

№ 5. Розташуйте в хронологічній послідовності:

А. Створення військово-політичної організації «Січові стрільці»

Б. Призначення А. Шептицького митрополитом

В. Найбільший у Західній Україні селянський страйк

Г. Реформа австрійського парламенту, що збільшила представництво українців

Д. Досягнення польсько-українського компромісу

Текст підручника: «У 1902 р. лідер Радикальної партії Галичини К. Трильовський заснував спортивно-громадську організацію «Січ», завданням якої було фізичне виховання молоді й відновлення серед неї

«лицарського духу Запорозької Січі». Ця ідея набула популярності, й у 10-х роках ХХ ст. у «Січах» налічувалося кілька десятків тисяч молодих українців. Функціонували також товариства «Сокіл» і «Пласт». «Соколи» приділяли увагу насамперед гімнастиці та протипожежній безпеці.

Проте в сільській місцевості, де сокільський рух активно поширився, до цих видів діяльності додалися фехтування, туризм і велоспорт. Окрім фізичного виховання, «Соколи» значну увагу приділяли культурно-освітній роботі: створенню хорів, драматичних гуртків, духових оркестрів, бібліотек тощо.

Особливістю діяльності «Пласту», на відміну від інших товариств, було те, що він орієнтувався на фізичний розвиток дітей дошкільного й шкільного віку в позаурочний час. Пластові організації функціонували незалежно одна від одної, були різні за характером, напрямом роботи та віковим цензом.

Створення гімнастично-спортив них організацій в Західній Україні стало важливим фактором згуртування українців на ґрунті боротьби за національні права. Цьому сприяла значна виховна робота, яка проводилася товариствами.

На Буковині товариство «Українська школа» організувало в Чернівцях приватну вчительську семінарію для українських дівчат. У краї діяло 590 осередків українських громадських організацій.

На Закарпатті мадяризації протистояв український рух, який очолювали народовці Ю. Жаткович і А. Волошин».

Перевірте себе!

№ 1. Виключить зайве:

Г. «Просвіта» («Сокіл», «Січ», «Пласт» - молодіжні організації).

№ 2. Приведіть у відповідність назви західноукраїнських молодіжних організацій початку ХХ ст. і напрямок їхньої діяльності:

1)«Молода Україна»  - Б. Культурно-просвітницький

2)«Сокіл»  -  А. Фізкультурно-спортивний

3)     «Пласт» - В. Військово-фізичний.

№ 3. І. Боберський – це:

А. Організатор сокільсько-січового руху

№ 4. Виберіть положення, що характеризують національно-політичне життя в західноукраїнських землях на початку ХХ ст.:

А. боротьба за загальне виборче право

В. рух за створення українського університету

Е. створення молодіжних військово-спортивних організацій

Ж. створення молодіжних спортивних організацій

И. зростання національної свідомості

№ 5. Розташуйте в хронологічній послідовності:

1 - Б. Призначення А. Шептицького митрополитом

2 - В. Найбільший у Західній Україні селянський страйк

3 -Г. Реформа австрійського парламенту, що збільшила представництво українців

4 - Д. Досягнення польсько-українського компромісу

5 - А. Створення військово-політичної організації «Січові стрільці»

ДОДАТКИ

Информационная карточка (для 10-Б кл.)

	Экономическое развитие украинских земель в составе Австро-Венгерской империи
Территория	1.               Галичина 2.               Буковина Входят в состав коронного края – Королевство Галичины и Лодомерии, имеют свой орган самоуправления – сейм 3. Закарпатье – входит в состав Венгерского королевства, как части дуалистической Австро-Венгерской империи.  В составе Венгрии земли Закарпатья прав на самоуправление не имеют.
Промыш-ленность. Ведущие отрасли	1.               Нефтеперерабатывающая промышленность (центр – г. Дрогобыч, в Прикарпатье добывается 5 % общемирового производства нефти) 2.               Деревообрабатывающая промышленность Традиционные отрасли: обувная, швейная промышленность
Организация промыш-ленного произ-водства	В нефтедобывающей и деревообрабатывающей промышленности: монополизация Создано более 50 акционерных товариществ: «Галицько-Карпатське товариство» (с участием немецкого и канадского капиталов); «Галичина» (с участием английского капитала), англо-австро-немецкий нефтяной концерн. В традиционных отраслях:  ремесленные мастерские с числом работающих 5-10 чел.
Социальная структура	Формирование пролетариата (количество наемных рабочих в Западной Украине – 300 тыс. чел.) Однако среди пролетариата количество украинцев невелико. Большая часть украинцев – крестьяне (90% работающих)
Сельское хозяйство	1.      Сохранение помещичьего землевладения (2400 помещиков, в основном поляков, владели 40 % пахотной земли) 2.      Рост крестьянского малоземелья и безземелья (средний размер земельного надела сократился с 1859 по 1902 гг. в 2 раза, с 12 до 6 акров) 3.      Имущественное расслоение крестьян ( 80% крестьян – бедняки)