Тема 1 «Основи теорії держави»
Урок № 1 за темою: «Історичний аспект виникнення держави».
Класи: 10-А, 10-Б (для учнів
10-Б кл. конспект уроку містить інформаційну картку російською мовою)
Очікувані результати:
Шановні учні! Після цього уроку
ви зможете:
·
Пояснювати зміст понять теми «суспільні відносини»,
«історичні типи держави».
·
Розповідати, що таке суспільні відносини, які є їх види,
наводити приклади.
·
Обґрунтовувати необхідність організації суспільних
відносин та розповідати, за допомогою яких засобів відбувалось їх впорядкування
у додержавний період.
·
Називати теорії виникнення держави та давати їх коротку
характеристику.
·
Називати історичні типи держави і права та давати їх
коротку характеристику.
Література: Наровлянський О. Д.
Правознавство : Підручн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. (рівень
стандарту, академічний рівень). — К. : Грамота, 2010. — 232 с.
Режим доступу:
http://class.od.ua/правознавство-наровлянський-10-клас-у/
Якщо ви не маєте
можливості скачати підручник, конспект уроку містить уривки з тексту
підручника.
Хід уроку:
І.
Повідомлення теми, дидактичної мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Шановні учні! На цьому уроці ми
маємо розглянути питання:
1. Поняття і види суспільних відносин та особливості їх
впорядкування у додержавний період.
2. Теорії виникнення держави. Зміни в організації
суспільних відносин з появою держави.
3.
Історичні
типи держави і права: поняття і загальна характеристика.
4.
ІІ.Актуалізація знань учнів. Суспільство і суспільні
відносини.
«Усім вам доводилося вживати
поняття «країна», «держава». Пригадайте, як ви визначали ці поняття при
вивченні географії, історії, практичного курсу правознавства.
Інколи слова «країна» й «держава»
використовують як синоніми, але в більшості випадків між ними є суттєва
різниця. Поняття «країна» вживають переважно географи, позначаючи великі території,
виокремлені географічним положенням і природними ресурсами. При цьому поняття
«країна» може застосовуватися як до території, що має власний уряд і є
незалежною, так і до території залежної. Країною називали Індію, яка була
колонією — складовою Британської імперії. Країною її можна назвати і тепер, коли
вона є великою незалежною державою.
А от слово «держава» уживають
лише для позначення утворення, яке має певні додаткові ознаки. Про них
ітиметься на наступному уроці.
Однак і в країні, і в державі
обов’язково живуть люди. Сукупність людей
називають суспільством.
Суспільство — це ознака тільки
людського співтовариства. Говорячи про тварин, навіть найрозвинутіших — мавп,
собак чи дельфінів, слово «суспільство» не використовують. Відносини, що виникають
у людському суспільстві, називають суспільними (або соціальними — від слова
«соціум») відносинами.
Життя людей надзвичайно багатогранне, тому й
суспільні відносини є дуже різноманітними.
Наведіть приклади суспільних відносин, які
належать до кожного із зазначених видів.
Вивчаючи правознавство, ви матимете справу з
правовими відносинами, які регулюються нормами права. Проте не завжди стосунки людей
регулювалися нормами права».
ІІІ.
Опрацювання нового навчального матеріалу.
3.1. Влада й соціальні норми в первісному суспільстві.
«Найдавнішим етапом розвитку
людства було первісне суспільство. Колективом первісних людей спочатку було
людське стадо, потім плем’я. У невеликих спільнотах, що об’єднували родичів,
система
відносин між людьми була
пов’язана насамперед із родинними зв’язками, з батьківством. Найстарішого
представника людського об’єднання завдяки його авторитету й віку визнавали
вождем.
Непокора йому могла спричинити
негативні наслідки для самого «бунтівника», який міг залишитися без засобів
існування. Адже саме досвід вождя забезпечував елементарні умови для життя первісного
колективу. Коли плем’я збільшувалося, його найчастіше очолювала рада старійшин.
Влада в первісному суспільстві
ґрунтувалася не на примусі, а на сімейному й родинному авторитеті. Не було
потреби в створенні окремого апарату примусу, насильства, управління.
Найважливіші проблеми розв’язувалися на загальних зборах членів племені. Накази
вождя й старійшини сприймалися як обов’язкові. Між представниками суспільства
не було значних суперечностей, майно вважалося спільною власністю всього
колективу.
Норми, що складалися в первісному
суспільстві, ґрунтувалися на його економічних потребах. Спроба ухилитися від їх
дотримання неминуче призводила до ускладнення життя, ставила під загрозу існування
людини та її близьких. Ці норми формувалися протягом тривалого часу й
передавалися з покоління в покоління, ставали звичкою».
3.2. Як з’явилася держава.
«Поступово з розвитком
суспільства стосунки між людьми дедалі більше ускладнювалися. Від людського
стада племена людей перейшли до сусідської громади. Керувати таким колективом
по-старому було вже неможливо, бо тепер разом чи поруч жили не тільки члени
однієї родини, як за часів первісного суспільства, а й багато інших людей,
іноді навіть не знайомих між собою. Не завжди впливав авторитет, не всі знали
традиції, звичні для одного племені. Отже, виникла потреба виробити певні норми
поведінки, правила, обов’язкові для всіх, механізми, за допомогою яких можна
було б здійснювати керівництво людською спільнотою. Проте окремі члени колективу
не хотіли підкорятися цим правилам, не визнавали їх.
Як діяти в такому випадку? Можна було вигнати
порушника, а можна було спробувати примусити його виконувати загальновизнані
норми.
Так люди починають застосовувати
примус і насильство для того, щоб забезпечити дотримання правил поведінки
кожним, хто жив у колективі.
Вивчаючи який період
історії, ви вперше ознайомилися з поняттям «держава»[1]?
Для регулювання відносин між
людьми в суспільстві загалом, зокрема в економіці, іноді для підтримання нерівності
між ними виникає держава.
Учені й нині сперечаються щодо
причин виникнення держави.
Частина з них уважає, що внаслідок
розвитку суспільства, підвищення продуктивності праці й появи надлишків
продуктів серед людей з’явилася нерівність. Виникли неоднакові, часом протилежні
інтереси різних груп людей. Влада була потрібна рабовласникам, щоб тримати в
покорі рабів, а феодалам — селян. Щоб утримати владу у своїх руках, не
вистачало власних сил та авторитету. Необхідний був певний апарат, що допомагав
би керувати суспільством, примушувати в разі потреби до покори. Це — теорія соціально-економічного розвитку.
Існують й інші думки. Уважають,
що держава з’явилася ще тоді, коли люди жили родинами й ними керував батько-патріарх.
Сім’я зростала, і патріарх поступово ставав главою держави, сімейна влада
перетворювалася на державну. Цю теорію називають патріархальною.
Дехто з учених ХVIII ст.
пояснював появу держави досягненням на певному етапі угоди між людьми про
розподіл функцій у суспільстві, коли одні будуть управляти, а інші —
підкорятися. Це договірна теорія
походження держави.
З підкорення одного народу іншим
виводять появу держави прихильники теорії
насильства — адже переможцям потрібно було утримувати в покорі переможених.
Ті, хто підтримує теологічну теорію, уважають, що
джерелом державної влади, як і всього сущого на Землі, є воля вищої сили —
Бога.
У другій половині ХХ ст. досить
значного поширення набула космічна
(інопланетна) теорія, прихильники якої вважають, що державу на нашій
планеті започаткували інопланетяни, котрі відвідували Землю в минулому. Кожна з
них має своїх прихильників і супротивників, докази «за» і «проти».
4. Історичні типи держави.
«На різних етапах
історичного розвитку держава суттєво змінювалася, задовольняла потреби різних
верств населення, класів, соціальних станів і груп. Тому дослідники
виокремлюють певні історичні типи держави. При цьому прийнято називати
більшість із них відповідно до класу, потреби якого насамперед задовольняє держава.
Історичним типом держави називають сукупність найбільш суттєвих ознак, властивих
державам, які існували на певних етапах історії людства.
Так, в історії визначають
рабовласницьку, феодальну, буржуазну (капіталістичну) і соціалістичну держави.
Зважаючи на неможливість миттєвого переходу від одного типу держави до іншого,
виокремлюють також держави перехідного періоду.
Наведіть приклади держав
різного типу, відомі вам із курсу історії, і спробуйте назвати їх основні
ознаки (кому належала влада, які права мали різні класи й соціальні верстви в
суспільстві, як здебільшого здійснювалось управління державою)[2].
Найдавнішим типом держави
прийнято вважати рабовласницьку. Для
цієї держави була характерна диктатура панівного класу рабовласників, а інший
клас — раби — не мав жодних прав, не брав участі в правовідносинах, навпаки,
міг бути предметом різних угод — рабів могли продати, обміняти, подарувати
тощо. У рабовласницькому суспільстві функціонували різні за формою держави —
республіка і монархія, імперія й унітарна держава (про ці форми йтиметься
далі).
У яких державах
стародавнього світу, на вашу думку, склалися ці форми держави?[3]
Водночас у багатьох рабовласницьких
державах зберігалися залишки первинного суспільства.
Феодальна держава, що забезпечувала владу
феодалів, ґрунтувалася на закріпленні нормами права феодальної власності на
землю. Саме це зумовлювало залежність селян від феодалів. Найпоширеніша форма
правління того часу — монархія, але одночасно виникають представницькі органи.
У яких країнах виникли
найдавніші представницькі органи і як вони називалися?[4]
Характерною особливістю держави й
права часів феодалізму є дуже великий вплив релігійних норм.
З розвитком капіталізму в
багатьох країнах відбулися буржуазні революції, що спричинили утворення нового
типу держави — капіталістичної. У
той час сформувалося чимало правових принципів, що зберігають значення й нині. Саме
в період буржуазних революцій було проголошено й закріплено в законодавстві
рівність усіх громадян, непорушність прав людини, недоторканність і захист приватної
власності. Тоді ж виникає система поділу державної влади.
На першому етапі свого формування
буржуазне суспільство зберігало чимало особливостей попередньої держави. Так,
залишалися певні обмеження на участь у політичному житті залежно від майнового
стану, а іноді й освітнього рівня, у багатьох країнах існувала монархічна форма
суспільного устрою.
У ХХ ст. виникає ще один тип
держави — соціалістична. Саме з її існуванням
пов’язано формування потужної системи соціальних гарантій з боку держави —
системи освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення. Проте чимало ідей,
узятих за основу соціалістичної держави (рівність, широкий демократизм тощо),
не було реалізовано в її діяльності.
На сучасному етапі формуються
нові типи держав, які ґрунтуються, з одного боку, на високому рівні розвитку
техніки, що забезпечує потреби людей, з іншого — створюють розвинену систему соціальних
гарантій. Саме таку державу соціальної
демократії (або постбуржуазну) прагне побудувати багато країн світу, в
інших вона вже існує.
Водночас є чимало прихильників
теорії конвергенції, тобто зближення, поступового злиття особливостей двох
систем — соціалістичної й капіталістичної. Від капіталізму, уважають її автори,
треба взяти високий рівень розвитку продуктивних сил і ефективну систему
саморегульованої економіки, від соціалізму — систему економічного регулювання й
високорозвинену систему соціальних гарантій. Таке суспільство має забезпечити
належний життєвий рівень кожної родини, кожної людини».
IV. Домашнє завдання
1.Наведіть приклади суспільних
відносин, із якими ви мали справу у своєму житті.
2.Назвіть історичні типи держави
3.Порівняйте відомі вам історичні
типи держави.
4.Як здійснювалося управління
людським суспільством у додержавний період?
5.Назвіть відомі вам теорії
походження держави й науковців, які їх розробляли (підтримували).
6.Визначить, яка теорія
походження держави, на ваш погляд, є найбільш привабливою й переконливою.
Запропонуйте аргументи на її захист.
7.Визначте, до якого історичного
типу належать зазначені держави: Стародавній Єгипет, СРСР, Сполучені Штати
Америки, Афінська держава, Візантія, Римська імперія.
Информационная
карточка № 1
Государство – определенная форма организации общества, которая
характеризуется наличием установленной территории, проживающего на ней
населения и специального аппарата осуществления суверенной политической власти,
опирающегося на монополию возможного насилия.
Государство – самоуправляющаяся политическая общность, занимающая
определенную территорию.
Признаки государства:
1.Только
государство может выступать официальным представителем всего населения,
проживающего на определенной территории. Остальные организации (политические
партии, общественные организации) представляют его часть.
2.Только
государство обладает специфическим аппаратом, имеющим властные полномочия, и
владеет материальными средствами для реализации этих полномочий. Монополия на
применение насилия отличает государство от других политических институтов и
делает его основой полит. системы.
3.Только
государственная власть характеризуется суверенитетом. Суверенитет государства
включает полноту власти, самостоятельность и формальную независимость власти.
4.На
определенной территории может существовать только одна государственная
организация. Других же организаций может быть неопределенное количество.
5. ТОЛЬКО ГОСУДАРСТВО МОЖЕТ
УСТАНАВЛИВАТЬ ОБЩЕОБЯЗАТЕЬНЫЕ ДЛЯ ВСЕГО НАСЕЛЕНИЯ ПРАВИЛА ПОВЕДЕНИЯ – ПРАВОВЫЕ
НОРМЫ.
Функции государства (основные направления деятельности государства,
которые раскрывают его социальную сущность и общественное предназначение):
По сфере общественной жизни:
1.Политическая
функция (обеспечение дожных условий деятельности политических институтов в
борьбе с деструктивными общественными явениями, нейтраизация их последствий.
2.Экономическая
функция (регулирование экономических отношений)
3.Социальная
функция (разработка и реализщация широких государственных программ развития
здравоохранения, образования, культуры; регулирование отношений между
предпринимателями и наемными работниками)
4.Идеологическая
функция (воспитание общества в духе гуменных общечеловеческих ценностей)
5.Экологическая
функция (обеспечение достойной человека среды обитания)
1.6.ЮРИДИЧЕСКАЯ ФУНКЦИЯ (ЗАЩИТА
КОНСТИТУЦИОННОГО СТРОЯ. ОБЕСПЕЧЕНИЕ ЗАКОННОСТИ И ПРАВОПОРЯДКА В ОБЩЕСТВЕ).
Понятие
|
Общие черты
|
Отличительные черты
|
Государство
|
1.Определен-ное
объединение людей
2.Наличие
определенных правил поведения
|
Универсальная
политическая форма организации общества, характеризующаяся суверенной властью,
политическим и публичным характером, реализацией своих полномочий на
определенной территории через деятельность специально созданных органов и
организаций, приданием обязательной правовой формы своим решениям.
|
Страна
|
Территория,
характеризующаяся единством населения, истории, природных условий
|
|
Общество
|
Общность
людей, характеризующаяся едиными для них отношениями на определенной ступени
исторического развития
|
Возникновение государства
1.Первобытнообщинный
строй – государство отсутствовало.
-Человеческое
стадо – объединение древнейших людей для совместной охоты, проживания в период
зарождения общины.
-Род
(родовая община) – первичный производственно-социальный коллектив людей,
основанный на кровно-родственных связях.
-Племя
– объединение людей в доклассовом обществе, которое состояло из нескольких
родов, имеющих общие черты и интересы.
Управление
социальными отношения в первобытном обществе называлось общественной властью.
Выборными представителями власти были старейшина, военный вождь, вожак во время
охоты. Главным видом принуждения было изгнание из рода.
Предпосылкой
возникновения государства стали три исторических раздела труда: 1 – отделение
земледелия от скотоводства, 2 – отделение ремесла от земледелия и скотоводства;
3 – возникновение торговли.
2.Теории
происхождения государства
Название
|
Создатель
|
Суть
|
Теологическая
|
Фома
Аквинский
|
Гос-во
возникает по воли Бога.
|
Патриархальная
|
Аристотель,
Л. Фильмер
|
Гос-во
происходит от семьи, власть правителя – от власти отца
|
Договорная
|
Дж.Локк,
Ж.-Ж. Руссо
|
Гос-во
происходит в результате объединения людей на основании добровольного
соглашения
|
Психологическая
|
Л.
Петражицкий
|
Гос-во
возникает из-за необходимости людей подчиняться
|
Насильственная
|
Ф.
Ницше, Л. Гумплович
|
Гос-во возникает из-за необходимости для завоевателей
поддерживать покорность в завоеванных народах
|
Органическая
|
Г.
Спенсер
|
Государство
похоже на биологический организм.
|
Классово-экономическая
|
К.Маркс,
Ф.Энгельс
|
Государство
– аппарат классового насилия и принуждения
|
[1] Історія Стародавнього світу, зокрема, Давній
Єгипет.
[2] Рабовласницька держава – Давній Єгипет, де влада належала спадковому монарху
– фараону. Він керував державою за допомогою жерців, військових. Більша частина
населення – селяни-общинники, які сплачували фараону третину врожаю.
Військовополонені перетворювалися на рабів – власність фараону та його
оточення.
Феодальна держава – Англійське королівство. Після
нормандського завоювання 1066 р. влада належала королю та його баронам, які
отримали від короля феоди – земельні володіння. Але внаслідок війн ХIII ст. між королями та баронами в Англії була прийнята
Велика хартія вольностей 1215 р. та скликаний представницький орган –
парламент, де крім палати лордів (великі феодали) існувала палата общин. До неї
обиралися по 2 рицаря (дрібні феодали) з кожного графства та по 2 купця з
великого міста.
Буржуазна (капіталістична) держава – Сполучені
Штати Америки. Виникли внаслідок війни за незалежність англійських колоній у
Північній Америці наприкінці ХVIII ст. Конституція 1787 р. зумовила панування
в США республіканського ладу. У 1791 р. вона була доповнена Біллем про права,
де були закріплені особисті (громадянські) права та свободи, зокрема, рівність
громадян перед законом.
[3] Рабовласницька держава – Давній Єгипет, Межиріччя (Вавилон,
Ассирія та ін.), Давній Китай, Давня Індія, Давня Греція, Давній Рим.
[4] Представницькі органи виникли в Англії
(1265 р. – парламент), Франції (1302 р. – Генеральні штати), Московському
царстві (1549 р. – Земський собор).
Немає коментарів:
Дописати коментар